Методична робота

Інформація для роздумів

Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, й кожна людина повинна поважати права іншої людини.

Знання права заслуговує на найбільшу повагу. Ульпіан

Рівність права не втому, що всі ними користуються, а втому, що вони всім надані. Сенека

Усе, на що людина має право, дозволено, але не на все, що дозволено, вона має право. М. Корпунов

Право людини на свободу – це свобода щось робити або не робити. Томас Гоббс

Для того, щоб жити у праві, необхідно, насамперед, щоб це право жило у нас. О. С. Алексєєв

Якого ставлення бажаєш до себе – так стався і до інших.

Що посієш, те й пожнеш.

Людина – коваль свого щастя.

Життя прожити – не поле перейти.

Ми повинні стати рабами законів, щоб бути вільними. Цицерон

Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від законів. Вольтер

Не зі страху, а з почуття обов’язку потрібно утримуватися від поганих вчинків. Демокріт

Одні злочини прокладають шлях іншим. Сенека

На сучасному етапі процес формування та модернізації дошкільної освіти знаходиться в активному розвитку. Завдяки посиленій увазі з боку держави до дошкілля як «фундаменту сучасної неперервної освіти» проведено низку важливих змін у нормативно—законодавчому забезпеченні галузі.
З метою забезпечення доступності якості освіти для кожної дитини, створення умов для функціонування дошкільної освіти продовжуємо працювати за орієнтирами Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 629), новими соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича "Діти – майбутнє України" та Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".
При організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році важливо зосередити увагу на вирішенні таких ключових завдань:
максимальне охоплення дітей дошкільною освітою та надання їм якісних освітніх послуг;
охорона життя і збереження здоров’я дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі, з особливими потребами; актуалізація питань безпеки життєдіяльності;
надання дітям якісних освітніх послуг у будь-якій формі здобуття дошкільної освіти:
дотримання державного освітнього стандарту визначеного Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція), затвердженого наказом МОНмолодьспорту України від 22.05.2012 № 615.;
надання фахової психолого-медико-педагогічної допомоги родинам у вихованні і розвитку дітей дошкільного віку, у тому числі з особливими потребами;
забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими потребами.

Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми програмами та навчально-методичною літературою, що затверджена або рекомендована Міністерством освіти і науки України чи схвалена для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
При організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах можна використовувати такі програми:
1) комплексні освітні програми:
•    програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" (авт. кол. Андрієтті О.О., Голубович О.П. та ін.);(схвалена рішенням колегії МОНмолодьспорту від 21.05.2012 р.№604);
•    програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина" (наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В. лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1/11-11177);
•    освітня програма "Дитина в дошкільні роки" (науковий керівник Крутій К.Л.);
•    програма розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля" авт. кол. Білан О.І, Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін. (лист МОН про надання грифа«Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» від 09.12.2011 № 1/11-11601).

З метою поліпшення якості освітнього процесу та реалізації варіативного змісту Базового компоненту дошкільної освіти у роботі з дітьми можна використовувати парціальні освітні програми:
•    програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» (авт. Борщ Р.М., Самойлик Д.В.);
•    "Англійська мова для дітей дошкільного віку" (Шкваріна Т.М.);
•    Граючись вчимося. Англійська мова. Програма для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.).

Організація життєдіяльності дітей та планування навчально-виховної роботи здійснюється у відповідності з раніше виданими нормативними документами, а саме: листа МОН України від 03.07.2009 №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних закладах» та листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти №1.4/18-3082 від 26.07.2010 Інструктивно-методичні рекомендації «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі».

Орієнтиром в організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми є лист МОН України від 16.08.2010 №1/9-563 «Про методичні рекомендації «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу»»
Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу слід керуватись Переліком навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році, що розміщений на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) та інструктивно-методичним листом МОН України "Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році " від 20.06.2013 року № 1/9-446.

Акцентуємо увагу на подальшому розвитку та активізації діяльності Консультаційних центрів для батьків на базі дошкільних навчальних закладів. Їх робота організовується відповідних вимог Примірного положенням про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах сім’ї, затверджений наказом МОНмолодьспорт від 30.06.2011 № 714.
Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують відповідної реабілітації, корекції фізичного та/або розумового розвитку, має здійснюватися за окремими програмами й методиками як у дошкільних навчальних закладах і групах спеціального типу, так і в умовах інклюзивної освіти у закладах і групах загального розвитку (за можливості). З метою програмно-методичного забезпечення освітнього процесу з дітьми раннього і дошкільного віку, які мають особливі потреби, Міністерством освіти і науки України спільно з Інститутом спеціальної педагогіки НАПН України розглянуто та надано гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" програмам з різних нозологій та підготовлено їх до видання:
•    програма "Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення" (авт. Трофименко Л.І.);
•    комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом "Розквіт" (наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник);
•    програмно-методичний комплекс "Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення" (авт. Рібцун Ю.В.);
•    програмно-методичний комплекс "Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років" (авт. Бутенко В.В., Вавіна Л.С., Гудим І.М.).
Ознайомитися із зазначеними вище програмами та програмно-методичними комплексами можна на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).

При організації педагогічного процесу з дітьми п’ятирічного віку в різних формах здобуття дошкільної освіти доцільно керуватися інструктивно-методичним листом МОН України від 27.09.2010 №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми 5-річного віку» та рекомендаціями наданими у збірнику методичних матеріалів «Обов’язкова освіта для дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи» авт..А.Бурова, О.Долинна, О. Низьковська,Т.Носачова; Мандрівець, 2011.

З метою підвищення якості дошкільної освіти у новому навчальному році урізноманітнити напрями, форми, методи, зміст діяльності педагогічних колективів:
•    продовжити роботу по створенню сайтів дошкільних навчальних закладів та своєчасному їх оновленню;
•    систематично проводити з різними категоріями працівників семінари-практикуми, круглі столи, тренінги, майстер-класи, конкурси тощо на актуальні теми, у тому числі, щодо дошкільної освіти дітей з особливими потребами, з використанням сучасних методів, зокрема, методу інтервізії (метод колективного навчання або навчання один від одного і за допомогою один одного у процесі обміну думками, емоціями, досвідом тощо);
•    організувати вивчення та поширення кращого та/або перспективного досвіду роботи з дітьми дошкільного віку: окремого дошкільного навчального закладу, районного, міського, регіонального, всеукраїнського, міжнародного рівнів.
Запорукою успішної реалізації ключових завдань організації та змістового наповнення освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах є високий рівень внутрішньої самоорганізації педагогічних колективів, творчий, інтелектуальний потенціали їхніх кадрових складів, орієнтація на дітей як центр освітнього процесу та сім’ї вихованців - основних партнерів у психолого-педагогічній взаємодії в інтересах кожної дитини.

Методист методичного кабінету управління освіти Ужгородської міської ради Романчак О

Орієнтовний розподіл організованої діяльності дітей на тиждень за програмою «Українське дошкілля»

Вид заняття	Ранній вік	Молодший вік		Середній вік	Старший вік
	Кількість занять
Фізкультура	2	2		2	2
Ознайомлення з навколишнім	1	1		1	1
Рідна природа	0,5	0,5		1	1
Мовленнєвий розвиток	1	1		1	1
Елементи грамоти	-	-		-	1
Художня література	1	1		1	1
Математика, сенсорика	0,5 0,5			1	1
Образотворча діяльність Малювання	1		1	1	1
- ліплення	0,5		0,5	0,5	0,5
- аплікація	0,5		0,5	0,5	0,5

Рекомендації вихователям ДНЗ

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОГУЛЯНКИ

У режимі дня дошкільного закладу передбачаються дві прогулянки: у першій половині дня та у другий. Під час прогулянки повною мірою повинні реалізовуватися освітньо – виховні завдання.

Ø Оздоровлення дітей.

Ø Фізичний розвиток.

Ø Розвиток самостійності.

Ø Розширення кругозору.

Ø Ознайомлення з навколишнім світом.

Ø Виховання естетичних почуттів, культури поведінки.

Педагог сприяє розвитку у дітей елементарних природно - наукових уявлень про фізичні властивості навколишнього світу, формуванню географічних знань (відповідно до вікових можливостей) і екологічної культури, емоційно позитивного відношення до живої і неживої природи.

З метою успішної реалізації перерахованих вище завдань необхідно ретельне перспективне планування цього режимного моменту.

При плануванні прогулянки вихователь повинен враховувати безліч різноманітних факторів: погодні умови, вік і контингент дітей, наявність інвентарю та відповідного обладнання, і багато чого іншого.

Структуру прогулянки умовно можна представити в такий спосіб:

Ø спостереження;

Ø трудова діяльність дітей;

Ø рухливі ігри;

Ø індивідуальна робота дітьми;

Ø самостійна діяльність дітей;

Ø індивідуальні бесіди з дітьми;

Ø організація самостійної діяльності дітей;

Ø індивідуальна робота з дітьми (розвиток мови, пізнавальний розвиток).

Різновиду прогулянок

Ø Типова - максимально вільна діяльність дітей (максимум атрибутів).

Ø Комбінування: цільова прогулянка і самостійна діяльність.

Ø Прогулянка - екскурсія - похід.

Ø Спортивні естафети.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Спостереження - це в першу чергу спостереження за сезонними явищами в живій і неживій природі. Важливо закріплювати знання дітей про те, що ці зміни впливають на життя тварин і людини, навчити робити висновки про взаємозв'язки різних природних явищ. Переважно планувати спостереження на прогулянці по днях тижня.

Спостереження розвиває допитливість. Вихователь підтримує інтерес дітей до прикмет пори року, задає запитання, які націлюють увагу дитини та спонукують їх до подальших спостережень. Отримані спостереження можна закріпити наступними замальовками, складанням розповідей. На літній, весняній, зимовій, осінній прогулянці педагоги періодично звертають увагу дітей на колірну гаму дерев.

Використання віршів на певну тему при спостереженнях і розглядання допомагає підсилити враження дітей від прогулянки.

Вірші про природу, загадки, народні прикмети й прислів'я - всі ці нехитрі словесні прийоми дозволяють зробити прогулянку більше емоційної, направити спостереження дітей у потрібне русло.

ТРУДОВА ДіЯЛЬНіСТЬ

Дітей залучають до збору насіння квітів на клумбі, осіннього листя для гербарію та прикраси групової кімнати, пересаджуванню квітів із клумби у горщики для куточка природи, прибирання на прогулянковому та спортивному майданчиках.

Для успішного вирішення завдань щодо розвитку самостійності і акуратності, прищепленню працьовитості дуже важливо правильно підібрати дитячий інвентар: граблі, лопатки, совки, відра, візочки. Велике значення при організації праці з дітьми на прогулянці має емоційне відношення до справи, що задає вихователь ще до початку роботи. Не завжди сама робота буде цікавити дітей, іноді їх залучає мета, поставлена вихователем, а під час виконання роботи захоплюють спільність інтересів, злагодженість, змагання тощо.

Не менш важливо створити правильну мотивацію, пояснити, чому необхідно зробити цю роботу саме сьогодні і саме таким способом. Дітей старшої групи варто підводити до розуміння того, що потрібно робити не тільки цікаву роботу, але й необхідно урізноманітнити діяльність, вихователь може запропонувати дітям відгадати загадки.

Щоб правильно керувати спостереженнями та трудовою діяльністю дітей на прогулянці, вихователь повинен поповнювати свої знання про рослини і тварин, володіти практичними вміннями та навичками в цій області, а також методикою проведення спостережень, екскурсій, організації праці дітей дошкільного віку.

РУХЛИВІ ІГРИ

Рухливі ігри плануються і проводяться вихователем самостійно, з урахуванням побажань дітей. Вони можуть бути досить різноманітні, тому щоб уникнути монотонності доцільно спланувати рухливі ігри по днях тижня з урахування пори року. Таке планування дозволяє врахувати інтереси кожної дитини, повністю охопити програмний матеріал рухливих ігор, організувати діяльність вихователя. Обов'язково дві рухливих ігри.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Індивідуальна робота на прогулянці теж ретельно планується. При цьому враховуються рекомендації вузьких фахівців. Важливо, щоб дитина, з якою ведеться індивідуальна робота, розуміла її необхідність і охоче виконувала запропоновані завдання.

САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Самостійна діяльність дітей на прогулянці також має потребує грамотного керівництва. Вихователь може запропонувати дітям організувати сюжетно - рольову або рухливу гру, цікаві завдання, іграшки або інвентар для праці й т.п. Необхідний постійний контроль за самостійною діяльністю дітей.

Як театр починається з вішалки, так і прогулянка починається з роздягальні. Важливим фактором, що впливає на здоров'я дитини, є її одяг. Педагогічний колектив ДНЗ повинен проводити бесіди з батьками по цьому питанню щодо одягу та взуття дитини. Одяг і взуття дитини повинні підходити за розміром, не стискати рухи, бути з натуральних матеріалів і відповідати температурному режиму й погоді. У протилежному випадку можливі перегрів або переохолодження дитячого організму, різні поранення шкіри, травми.

Важливим моментом в одяганні дітей на прогулянку є одночасність і послідовність, тобто діти повинні одягатися по можливості одночасно, щоб чекаючи, не спітніти. Педагоги широко використовують метод змагання, заохочення, а також роздільне вдягання з використанням загадок і приказок. Наприклад, загадується загадка про який-небудь елемент одягу, і ті діти, хто відгадав, повинні швидко і мовчки його надягти. Навіть ті діти, які не відгадали загадку, дивлячись на своїх друзів, швидко одягаються, щоб не бути останніми. Таким чином, дитина не тільки готується до виходу на прогулянку, але й розвиває фантазію, спритність.

Звертаючи увагу на кожну дитину, вихователь постійно повинен тримати в полі зору всіх дітей: вчасно запобігти виникаючому конфлікту, похвалити тих, хто за власною ініціативою навів порядок у шафі та роздягальні. Так створюються гарні умови для всебічного розвитку та виховання дітей на прогулянці.

Прогулянки будуть радісними, цікавими, пізнавальними і досягнуть мети за умови, якщо вихователь зуміє зацікавити та збагатити знання дітей. Дошкільники з величезною зацікавленістю дивляться у навколишній світ, але бачать далеко не всі, іноді навіть не помічають головного. А якщо справжній вихователь, що дивується разом з ними, учить не тільки дивитися, але й бачити, діти захочуть довідатися більше.

Створення розвивального життєвого простору

у групових приміщеннях дошкільного закладу

Впровадження у практику роботи дошкільних навчальних закладів

особистісно орієнованої моделі дошкільної освіти є одним із основних завдань

педагогічних працівників сьогодення. Дитина зі своїми уподобаннями,

інтересами, здібностями, особливостями має стати головним учасником

освітнього процесу. Для реалізації особистісно орієнтованої моделі педагоги

дошкільного навчального закладу мають створити необхідні умови для розвитку

дитини, тобто створити сприятливий розвивальний простір, у якому дитина живе,

активно діє, спілкується, отримує знання, розвиває свої уміння, навички,

проявляє емоції та почуття.

Створити середовище, яке було би розвивальним, не так просто. Та й

бажаного результату відразу досягти також неможливо, адже для створення

оптимального розвивального простору педагогічним працівникам дошкільного

навчального закладу необхідно підібрати різне обладнання (ігрове, навчальне,

спортивне тощо), продумати його оптимальне розміщення та визначити кількість.

Важливо пам’ятати, що розвивальний простір створюють не для зручності

педагога, а для того, щоб дитина могла вільно, відповідно до своїх смаків і

настрою, обирати той чи інший осередок. Педагоги інколи піклуються лише про

кількісне наповнення групової кімнати ігровими атрибутами і забувають про те,

що їх достатня кількість не завжди забезпечує якісний повноцінний розвиток

дітей. Керівнику та вихователю-методисту дошкільного навчального закладу

потрібно навчити педагогічних працівників не лише створювати розвивальний

простір, а й працювати у ньому з дітьми.

Принципи організації розвивального простору

Створюючи розвивальний простір у дошкільному навчальному закладі,

педагогічним працівникам слід дотримуватися певних принципів, зокрема таких,

як:

• безпечність;

• урахування закономірностей розвитку дітей;

• раціональність;

• динамічність;

• активність;

• комфортність кожної дитини;

• позитивно-емоційне навантаження.

Безпечність

Найголовнішим принципом організації розвивального простору є його

безпечність, адже від цього залежить збереження життя та здоров’я дітей. Під час

облаштування розвивального простору педагогічним працівникам дошкільного

навчального закладу особливу увагу необхідно звертати на якість матеріалів, з яких виготовлено обладнання та його відповідність санітарно-гігієнічним нормам.

Обов’язково слід дотримуватися вимог Інструкції з організації охорони життя і

здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом

Міністерства освіти і науки України від 28 жовтня 2008 р. № 985.

Урахування закономірностей розвитку дітей

Організовуючи життєдіяльність дітей, педагогам необхідно враховувати

психологічні закономірності їх розвитку, їхні індивідуальні особливості, а також

особистий життєвий досвід. Розвивальний простір, який задовольнить потреби

кожної дитини створити неможливо, а тому педагогічним працівникам потрібно

наповнити його різноманітними атрибутами, які допоможуть зацікавити кожну

дитину, а також, подбати про те, щоб вона змогла знайти для себе улюблене

заняття.

Раціональність

Діти, займаючись різними видами самостійної діяльності, не мають заважати

одне одному. Тому для облаштування групових кімнат бажано використовувати

підвісне обладнання, ширми, екрани, вітрини.

Для того щоб забезпечити дотримання принципу раціональності, потрібно

також враховувати особливості архітектури та дизайну групового приміщення

дошкільного навчального закладу. У групових приміщеннях педагогічні

працівники мають передбачити місце для створення постійних та змінних

осередків, де діти могли б самостійно чи невеличкими групами за власним

бажанням займатися різними видами діяльності.

Динамічність

Облаштувавши розвивальний простір, педагогам необхідно періодично

змінювати його матеріальне наповнення, враховувати настрій дітей, освітні

завдання тощо. Варто періодично змінювати кольоровий і звуковий фон у

групових приміщеннях, варіювати використання обладнання. Раз у два місяці

частину ігрових матеріалів необхідно оновлювати, а також змінювати їх

розміщення. Для забезпечення динамічності розвивального простору варто

використовувати модульні столи, пересувні ящики, ширми тощо.

Активність

Дотримання принципу активності передбачає, що у розвивальному просторі у

дітей має бути можливість діяти за власним вибором, змінювати ситуацію,

перетворювати простір, обстежувати його, раціоналізувати. Всі предмети мають

бути доступними дітям, щоб їх можна було сміливо брати, використовувати тощо.

Комфортність кожної дитини

Педагогічні працівники мають забезпечувати комфортність кожної дитини,

тобто надавати їй «особистий простір» — місце, де дитина може побути наодинці.

З цією метою у груповому приміщенні варто створити «куточок усамітнення» чи

«куточок роздумів» з м’яким диванчиком, подушками тощо. Проте дитина має

комфортно почуватись і в інших осередках групового приміщення.

Позитивно-емоційне навантаження

Принцип позитивно-емоційного навантаження передбачає:

• використання в оформленні приміщень теплої пастельної гами кольорів та

якісного текстилю і фурнітури; • таке розміщення меблів яке, не створюватиме відчуття захаращеності під

час перебування у приміщенні;

• забезпечення достатнього освітлення;

• забезпечення повноцінного режиму провітрювання;

• створення зелених куточків тощо.

Працівникам дошкільного навчального закладу необхідно також уникати

конфліктів, бути спокійними, уважними. Своєю поведінкою та діями вони мають

позитивно впливати на розвиток психічних процесів у дітей. Загальна тональність

мовлення педагогічних працівників має бути домірною, зауваження —

спокійними, доцільними та коректними.

Складові розвивального простору

З огляду на те, що зміст Базового компонента дошкільної освіти в Україні

передбачає мінімально достатній рівень розвиненості, навченості та вихованості

дітей за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам»,

розвивальний простір дошкільного навчального закладу також слід розглядати як

інтегровану категорію, що охоплює такі сталі взаємопов’язані між собою

складові, як:

• природна;

• культурна;

• соціальна;

• власного «Я».

Ще одна важлива складова розвивального простору — мовленнєва, яка є

необхідною умовою повноцінного розвитку дітей.

Природна складова

Природна складова (сфера «Природа») — це сукупність умов, які сприяють:

• становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля;

• прояву інтересу до нього;

• оволодінню дітьми елементарними уявленнями про явища та об’єкти

природи і про взаємозв’язки у ній;

• розвитку у дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи;

• формуванню у дітей навичок екологічно доцільної поведінки.

Культурна складова

Культурна складова (сфера «Культура») — це сукупність умов, які сприяють:

• прояву ігрової активності дітей;

• розширенню та систематизації елементарних уявлень дитини про довкілля;

• удосконаленню практичних умінь дітей;

• набуттю дітьми знань про безпеку життєдіяльності та про поводження з

небезпечними предметами;

• формуванню знань дітей про різні види мистецтва (образотворче, музичне,

театральне, літературне);

• розвитку особистості кожної дитини засобами мистецтва.

Соціальна складова Соціальна складова (сфера «Люди») — це сукупність умов, які сприяють

збагаченню уявлень дітей про характер взаємин зі старшими людьми, своїми

однолітками, дітьми молодшими за себе, усвідомленню особливостей взаємин

між членами родини тощо. У соціальному просторі діти отримують елементарні

уявлення про навколишній світ, про державу, в якій вони живуть, про народ,

частиною якого вони є.

Соціальна складова також сприяє:

• розвитку почуття належності до певного народу з його традиціями та

звичаями;

• формуванню у дітей морально-етичних норм поведінки тощо.

Складова власного «Я»

Складова власного «Я» (сфера «Я сам») є сукупністю умов, які дають кожній

дитині можливість реалізувати свої прагнення, а також сприяють:

• формуванню реалістичних образів власного «Я»;

• формуванню елементарної системи морально-духовних цінностей

відповідно до внутрішніх потреб;

• особистісному зростанню;

• розвитку комунікативних здібностей;

• усвідомленню себе членом певної соціальної групи.

Мовленнєва складова

Основою мовленнєвої складової є створення доброзичливої атмосфери, в

якій діти матимуть право на мовленнєву активність, довіру. В умовах мовленнєвої

складової у дітей має бути змога вільно спілкуватися між собою та з

вихователями, вчитися, дізнаватися про нове та цікаве. Мовленнєва складова буде

розвивальною та сприятиме розвитку дітей лише тоді, якщо вони чутимуть зразки

правильного мовлення, матимуть змогу самостійно обирати однолітків для

спілкування, гри, трудової чи іншої діяльності. Необхідно також сприяти

поповненню досвіду дітей такими способами й формами мовленнєвої взаємодії,

які варіювалися б залежно від тривалості контактів, від зміни діяльності. Під час

створення мовленнєвої складової педагогічні працівники мають постійно:

• налагоджувати рівноправне спілкування між дітьми;

• створювати ситуації для обговорення;

• організовувати мовленнєво-творчу діяльність.

Створення спеціальних осередків у групових кімнатах

Розвивальний простір (природна, культурна, соціальна складові, складова

власного «Я») групового приміщення передбачає створення спеціальних

осередків. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу самостійно

вибирають їх кількість та наповнення. У групових приміщеннях дошкільного

навчального закладу можна створити такі спеціальні осередки:

• природознавчий;

• дитячого експериментування;

• ігрової діяльності;

• образотворчої діяльності; • музичний;

• художнього слова;

• народознавства;

• розвивального навчання;

• спортивний;

• трудової діяльності;

• відпочинку та усамітнення;

• самопізнання;

• співпраці з батьками;

• власної групи.

Природознавчий осередок

У природознавчому осередку розміщують постійні та сезонні об’єкти

природи, предмети догляду за ними. Постійними мешканцями цього осередку

можуть бути акваріумні рибки, папуги, канарки, хом’яки, морські свинки тощо. У

природознавчому осередку обов’язково розміщують календар природи (погоди),

де діти відмічають пору року, погодні зміни тощо.

Тут також доцільно представити вироби дітей з природного матеріалу,

гербарії; розмістити альбоми з ілюстраціями об’єктів та явищ природи. Доречно у

природознавчому осередку мати карти зоряного неба, макети планет, глобус

тощо; розміщувати інформацію краєзнавчої тематики, фотографії різних

природних ландшафтів. У цьому осередку влаштовують і тематичні виставки,

наприклад: «Природа рідного краю», «Як я провів літо», «Діти нашої групи на

екскурсії в осінньому парку» тощо.

Осередок дитячого експериментування

Осередок дитячого експериментування може бути як самостійним осередком,

так і складовою природознавчого осередку. У ньому доцільно передбачити

дослідне обладнання (різні ємності, колби, пробірки, дитячий мікроскоп, фільтри,

ваги, а також допоміжні матеріали), за допомогою якого діти, шляхом ігрових

маніпуляцій, дізнаються про властивості води, повітря, грунту, про особливості їх

впливу на рослини, тварин, людей; а також встановлюють логічні взаємозв’язки у

природі. У групах для дітей старшого дошкільного віку в осередках дитячого

експериментування можна розмістити окремі міні-центри екологічних

досліджень.

Осередок ігрової діяльності

У групових приміщеннях дошкільного навчального закладу необхідно

створити умови для різних видів ігор: сюжетно-рольових, конструкторсько-

будівельних, настільно-друкованих, театралізованих, дидактичних. Для цього в

осередку ігрової діяльності варто організувати відповідні міні-осередки.

Для проведення сюжетно-рольових ігор слід передбачити атрибути для

організації найбільш популярних серед дошкільників ігор, зокрема таких, як:

«Родина», «Магазин», «Перукарня», «Лікарня», «Автомайстерня» тощо.

Атрибутами для ігор можуть бути: • сюжетно-образні іграшки (ляльки, фігурки тварин, м’які іграшки, іграшкові

меблі, посуд, побутова техніка, різні види транспорту, технічні інструменти);

• предмети-замісники (клаптики тканини, поролон, мотузки, коробки,

килимки різні за формою і розміром);

• макети та предметно-ігрові фони (палац ляльки з кімнатами, макет-карта

«Вулиці мого міста» тощо);

• ігрові модулі.

Для дітей молодшого дошкільного віку доречно створити повноцінні

розгорнуті міні-осередки із залученням усієї зазначеної атрибутики. При цьому

варто використовувати великогабаритні допоміжні конструкції: наприклад, у грі

«На кухні» — плита, мийка, стіл зі стільцями, кухонний та столовий посуд; у грі

«Магазин» — прилавок, ваги, каса, полиці з товарами, відповідно до зросту дітей.

Для дітей старшого дошкільного віку відповідні атрибути повністю не

виставляють, а зберігають на полицях шаф чи у коробках.

Конструкторсько-будівельні ігри потребують достатньо місця для зведення

будівель та розміщення необхідного обладнання: дерев’яні, металеві, пластмасові

конструктори універсального і тематичного типу, а також кубики, коробки,

колодки різного розміру та інші нетрадиційні й допоміжні матеріали. У цьому

міні-осередку також можуть бути представлені малюнки і схеми будівель,

модульні та великогабаритні системи, які трансформуються, — палатка-автобус,

будинок-пароплав тощо.

У міні-осередку театралізованих ігор доречно мати різні види театрів

(настільний, пальчиковий, маріонетковий та інші), елементи декорацій, ширми,

театральну бутафорію, атрибути для ігор-драматизацій, костюми та їх елементи,

наголовники, нагрудні знаки, зображення відомих казкових персонажів тощо.

Міні-осередок дидактичних ігор можна розміщувати як в ігровому осередку,

так і в осередку розвивального навчання. Сучасна промисловість пропонує для

використання у роботі з дітьми дошкільного віку широкий вибір продукції

настільно-друкованих ігор. Це — різноманітні площинні та об’ємні пазли, лото,

доміно, шашки, ігри-подорожі, ігри за сюжетами казок, ігрові набори тощо.

Осередок образотворчої діяльності

Створюючи осередок образотворчої діяльності, слід наповнити його

різноманітними матеріалами, зокрема такими, як:

• прості та кольорові олівці;

• пастель, акварель, гуаш;

• фломастери;

• крейда;

• папір для малювання;

• розмальовки;

• мольберти;

• пластилін;

• лекала;

• обладнання для аплікації та ліплення, для роботи з природним матеріалом. Також у цьому осередку варто розмістити копії скульптур, репродукції

картин, відомості про їх авторів тощо.

Музичний осередок

У музичному осередку слід розмістити різні види музичних іграшок та

музично-дидактичних ігор, дитячі музичні інструменти, ілюстрації до музичних

творів, а також касети аудіо та відеопрогравач, аудіо та відеозаписи тощо.

Осередок художнього слова

В осередку художнього слова має бути облаштоване місце для роботи дітей із

книжкою. Педагогічним працівникам слід розмістити на полицях книги різних

жанрів, альбоми, папки з ілюстраціями до художніх творів, зображення казкових

персонажів, портрети класиків української дитячої літератури. Також у цьому

осередку доцільно облаштувати «книжкову лікарню», де діти мали б змогу

ремонтувати книги.

Осередок народознавства

В осередку народознавства можна розмістити предмети української

національної символіки — вінок, вишитий рушник, жовто-блакитний прапорець,

тризубець, ляльки в українському народному вбранні, посуд, традиційні

українські іграшки, витвори декоративно-вжиткового мистецтва, зображення

«родинного дерева життя» тощо. В осередку народознавства можна також

створити міні-осередок — куточок родини, в якому розмістити фотографії членів

родини, інформацію про найближче сімейне оточення дітей.

Осередок розвивального навчання

Для дітей раннього та молодшого дошкільного віку в осередку

розвивального навчання мають бути матеріали, спрямовані на розвиток сенсорних

відчуттів у дітей:

• дидактичні іграшки (мотрійки, різні піраміди, різнокольорові втулки);

• геометричні фігурки, коробочки різного розміру;

• спеціально виготовлене обладнання для розпізнавання предметів на дотик,

слух, для розвитку зорового сприйняття та дрібної моторики рук тощо.

Оснащення осередку розвивального навчання для дітей старшого

дошкільного віку слід збагатити атрибутами, які спрямовані на розвиток у них

пізнавальних та психічних процесів. Це можуть бути:

• головоломки;

• ребуси;

• кросворди;

• ігри типу «Танграм», «Чарівні палички»;

• математичне лото;

• доміно тощо.

З метою формування елементарних математичних уявлень у дітей цей

осередок необхідно забезпечити матеріалами для ознайомлення з цифрами,

числовими множинами, просторовими, часовими поняттями та поняттями розміру

і об’єму. Для цього варто мати:

• різноманітні розмальовки;

• парні картки; • площинні лабіринти;

• схематичний годинник;

• штанги;

• стрічки;

• смужки різної довжини і ширини;

• умовні мірки;

• різні ємності;

• предмети для вимірювання об’єму і ваги тощо.

У цьому осередку також мають бути матеріали для навчання дітей грамоти:

зображення букв, алфавіт, кубики Зайцева, магнітна абетка, таблиці, схеми,

тренажери та посібники для підготовки руки дитини до письма тощо.

Спортивний осередок

Залежно від віку дітей та їхньої фізичної підготовленості спортивні осередки

оснащують по-різному. Проте, обов’язково у такому осередку мають бути:

• м’ячі;

• кольорові кулі для прокочування;

• кеглі;

• мішечки з піском для метання;

• скакалки тощо.

Для розвитку основних рухів дітей у спортивному осередку доцільно також

мати:

• дуги;

• лави;

• колоди;

• куби;

• обручі;

• сюжетні нестандартні м’які іграшки для переступання, підлізання,

перестрибування;

• ракетки з воланами;

• різноманітні природні матеріали (шишки, каштани, жолуді);

• кольорові стрічки, прапорці, султани, парашути;

• обладнання для спортивних ігор (баскетбольне кільце, дартс, кільцекид,

шашки, шахи).

Для оптимального розміщення спортивного матеріалу варто використати

гачки, коробки, ящики, навісні полиці тощо.

Осередок трудової діяльності

В осередку трудової діяльності має бути обладнання, яке спонукатиме дітей

до практичних дій та сприятиме розвитку у них навичок самообслуговування. Для

дітей раннього та молодшого віку слід мати різні типи тренажерів на застібання та

шнурування, таці, фартухи, ганчірки, губки тощо. Для дітей старшого

дошкільного віку в осередку трудової діяльності варто передбачити міні-стенди, наприклад, куточок «Ми чергуємо» — з фартухами, совочками для змітання

крихт зі столу, губками, ганчірками; куточок «Маленькі помічники» — з

дитячими граблями, совками, лопатами тощо.

Осередок відпочинку та усамітнення

В осередку відпочинку та усамітнення варто створити умови, які давали б

дітям можливість відпочити, заспокоїтися, позбутися негативних емоцій,

поділитися з педагогом своїми проблемами, переживаннями, разом розв’язати

конфліктну ситуацію. Цей осередок доцільно облаштовувати м’якими меблями,

бажано відокремити його від інших осередків ширмою.

Осередок самопізнання

В осередку самопізнання доцільно розмістити дзеркало, предмети

індивідуального догляду. У цьому осередку мають бути ілюстрації до казок,

оповідань, дитячі книги, фотографії. Тут також можна встановити ростомір, ваги

тощо.

Осередок співпраці з батьками

В осередку співпраці з батьками необхідно передбачити стенди, папки-

пересувки, плакати, на яких розміщують інформацію для батьків: поради,

рекомендації психологічного та педагогічного змісту, оголошення тощо.

Осередок власної кімнати

В осередку власної кімнати мають бути зібрані короткі відомості про дітей

групи, працівників, зазначена назва групи (наприклад — «Казка», «Усмішка»,

«Курчата» тощо). Цей осередок можна оформити груповими фотографіями дітей,

яскравим панно, атрибутикою до назви групи. Також в осередку власної кімнати

розміщують вітальні листівки та інформацію про дітей, які святкують день

народження. Тут можна облаштувати стенди з побажаннями та рекомендаціями

для дітей та батьків, а також з інформацією про досягнення дітей (перемога у

спортивному змаганні, участь у святі тощо).

Методичні рекомендації щодо духовного виховання дошкільників.

/uploads/editor/5776/439644/sitepage_11/files/duhovne_vihovannya.doc

Методичні рекомендації до програми "Впевнений старт"

/uploads/editor/5776/439644/sitepage_11/files/metodich_rekomend_babich.doc

Свої завдання дошкільний заклад реалізує у тісній співпраці з сім’єю. Цікавим є те, що в Програму введено напрями роботи «Основи правової культури», «Духовне виховання», «Основи економічної культури».

Художньо-естетична лінія розвитку представлена такими видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом творів художньої літератури, музика, образотворча діяльність. До переліку художніх творів уведені твори Західного регіону (І.Франко, М.Хоросницька, І.Калинець, М.Людкевич, П.Радковець, І.Радковець, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка та ін..)

Програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника.

• «Пізнавальний розвиток»,

• «Ігрова діяльність».

<span times="" new="" roman',="" times;="" font-size:="" 10pt;"="">У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей. Ця програма рекомендована для всіх, хто здійснює освітню діяльність дітей старшого дошкільного віку. При цьому, педагоги вільні у вияві творчого підходу до вибору методів і прийомів виховного процесу.

Методичні рекомендації щодо оформлення картотеки

Згідно Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН від 01.10.2012р., до складу обов’язкої документації педагогів ДНЗ ввійшла картотека дидактичних ігор та методичних розробок (конспектів різних видів роботи з дітьми).

Інформаційно-методичний центр подає орієнтовні зразки оформлення картотеки.

Словник:

Картотека – систематизоване зібрання карток, що містять довідкові чи облікові відомості // Сукупність карток, що містять облік матеріалів, готової продукції, товарів, засобів виробництва тощо.

Каталог – список, перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку, щоб полегшити їх розшук.

Зверніть увагу: картотека як обов’язковий вид документації має бути у:
1. вихователя-методиста (цитата з інструкції: «Картотека матеріалів, обладнання, публікацій періодичних освітніх видань, психолого-педагогічної, методичної літератури, передового педагогічного досвіду методичного кабінету закладу»;
2. вихователя («Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо)»;
3. інструктора з фізичної культури («Картотека методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми, сценарії спортивних заходів)»;
4. музичного керівника («Картотека методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми, сценарії музичних свят тощо), музично-дидактичних ігор»;
5. керівника гуртка («Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо)».

Доцільність створення картотеки ігор

Створення системи дидактичних ігор, що використовуються у певній групі.
Визначення «прогалин» у використанні дидактичних ігор із певних розділів.
Забезпечення системності у плануванні ігрової діяльності за тематичними блоками.
Використання матеріалів картотеки у процесі:
- перспективного та календарного планування;
- здійснення індивідуальної роботи з дітьми із певних розділів;
- проведення діагностувального обстеження дітей.

Покроковий механізм створення картотеки дидактичних ігор

Переписати (або зразу надрукувати) назви настільно-друкованих ігор, що є у наявності на момент створення картотеки.
Визначитися з метою (варіантами), матеріалом та форматом проведення гри.
Окреслити на перспективу, які ігри потрібно або можна ще зробити.
Оформити запис на аркушах у таблицю або в інший спосіб із запропонованих варіантів.
Засобом вивчення методичної літератури визначити і оформити записом словесні ігри та ігри з предметами, що використовуватимуться протягом року з дітьми відповідної вікової групи.
Оформити матеріали у папку з підписом «Картотека дидактичних ігор для ____групи вихователя ____(ПІБ)».
Зберегти (!) файловий документ у комп’ютері (на дисеку, флешці) з метою економії власного часу при складанні каталогу на наступну вікову групу.

Перелік вибіркових Интернетних посилань з питання оформлення картотеки

Картотека дидактичних ігор, спрямованих на розвиток сприйняття кольорів. prilykidnz9.ucoz.ru/
Сайт вихователів. volodumurivna.at.ua/‎
Картотека дидактических игр. nsportal.ru/
Картотека дидактических игр и упражнений www.maaam.ru/
На допомогу вихователям-методистам. Картотека передового педагогічного досвіду dnz12.itpark.org.ua/
Картотека передового педагогічного досвіду «КПЛСП». kplsp.pl.ua/ kartoteka-peredovogo-pedagogichn.

Рекомендації для вихователів

Орієнтовний приклад оформлення картотеки дидактичних ігор

Форма 1

Розділ програми _______________________

№	*Назва гри*	*Вид гри*	*Мета*	*Матеріал*	*Формат гри*

Примітка:

Види дидактичної гри: ігри з предметами, настільно-друковані, словесні.

Ігри з предметами та словесні вказуються ті, що використовуються (у різних варіаціях) у кожному тематичному блоці)

Мета: ставиться дидактична мета (наприклад, навчити дітей класифікувати диких і свійських тварин, називати групи тварин узагальнюючими словами).

Формат гри: колективна, групова, парна, індивідуальна (або групова + індивідуальна).

Форма 2.

Назва гри ______________

Розділ програми__________________ (може бути декілька)

Завдання: __________________ (якщо багатофункціональна гра – декілька завдань)

Варіант гри (ускладнення) ____________________

Обладнання _________________

Форма проведення ________________

Форма 3.

Тематичний блок _______________

№	*Вид гри* (настільна, словесна, гра з предметами)	*Назва гри*	*Мета*	*Матеріал*	*Формат гри*

Форма 4.

Багатофункціональні дидактичні ігри:

Назва __________

Матеріал _______________

Варіант гри ____________

Мета: __________

Варіант гри ____________

Мета: __________

Варіант гри ____________

Мета: __________

Ігри за певними розділами:

Назва __________

Мета: __________

Матеріал _______________

Примітка: обрана вами форма картотеки (з 4 запропонованих або власна) може бути подана як у таблиці, так і у тексті. Вибір – за вами.

Оформлення картотеки методичних розробок

Форма 1.

№

Рік

Вид методичної розробки

(конспект, сценарій , розвага, проект, форми взаємодії з батьками) тощо)

Назва

Вікова група

Форма 2.

Конспекти занять

Назва, тип (домінантне, інтегроване, комплексне, комбіноване, тематичне).
Рік, вікова група
1. Сценарії (святкових ранків, тематичних днів, батьківських зборів, днів самоврядування, днів відкритих дверей тощо)
  1. Назва.
  2. Рік, вікова група
2. Розваги (для дітей та батьків (спортивні, музичні, розважальні, театралізовані)
  1. Назва.
  2. Рік, вікова група
3. Інші види розробок
  1. Назва.
  2. Рік, вікова групи

Рекомендації для вихователів-методистів

Зверніть увагу:

у методичному кабінеті має бути наступна картотека:
- картотека матеріалів та обладнання;
- картотека методичних розробок;
- картотека (каталог) публікацій періодичних освітніх видань;
- картотека методичної та психолого-педагогічної літератури (книги);
- картотека передового педагогічного досвіду

Зразок оформлення картотеки публікацій періодичних освітніх видань

Форма 1.

Розділ (напрям)__________

Назва статті

Форма (теорія, конспект)

Назва періодичного видання

Рік

Номер

Сторінка

Форма 2.

№

Автор

Назва статті

Назва періодичного видання

Рік

Номер

Сторінка

Зразок оформлення картотеки методичної

та психолого-педагогічної літератури

Форма 1.

№	Автор	Назва збірки	Рік видання	Анотація	Напрямок (розділ)

Форма 2 (у вигляді бібліотечних карток).

Розділ _________

Шифр.

Автор.

Назва книги.

Рік видання. Кількість сторінок.

Зразок оформлення картотеки передового педагогічного досвіду

Форма 1.

КАРТКА

обліку об’єктів перспективного педагогічного досвіду

Інформація про автора

Прізвище, ім’я, по батькові:

Рік народження:

Звання, нагороди:

Посада:

Інформація про досвід

Тема:

Мета:

Короткий зміст (до 1 стор):

Форма відбору:

Всеукраїнський професійний конкурс
Регіональний професійний конкурс
Інші професійні конкурси
Всеукраїнська виставка з освітніх досягнень
Міжнародна виставка з освітніх досягнень
Науково-методичне видання
Інше

Основні показники результативності:

Форма узагальнення:

Схвалено (ким, коли?):

Місце збереження:

Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти області

Інформація про використання досвіду:

Форма 2.

КАРТОТЕКА

перспективного педагогічного досвіду педагогічних працівників

№

ПІБ педагога

Візитка посада, рік народження, педстаж, категорія, звання

Тема, напрямок досвіду

Показники результатив-ності

Форма узагальнення

Форма популяри-

зації

Схвалення

Оздоровчі технології в дошкільному навчальному закладі

Методичні рекомендації щодо особливостей проведення оздоровчих технологій в дошкільному навчальному закладі, призначені для педагогів ДНЗ.

Зміст

Зміст………………………………………………………………………..3

Вступ……………………………………………………………………….4

І. Кольоротерапія………………………………………………………….5

ІІ. Арт-терапія…………………………………………………………......7

ІІІ. Пісочна терапія………………………………………………………..8

ІV. Танцювально-рухова терапія……………………………………..... 9

V. Сміхотерапія…………………………………………………………. 10

VІ. Казкотерапія…………………………………………………………11

VІІ. Музикотерапія……………………………………………………..13

VІІІ. Етюди психогімнастики…………………………………………..17

ІX. Валеокорекція…………………………………………………….....19

Х. Імунна гімнастика……………………………………………………20

ХІ. «Етюди для душі»…………………………………………………...21

ХІІ. Мудри………………………………………………………………..22

ХІІІ. Аерофітотерапія……………………………………………………30

ХІV. Бестінг………………………………………………………………31

Висновки…………………………………………………………………. 31

Література………………………………………………………………… 32

Вступ

Одне з головних завдань дошкільного закладу — така організація навчально-виховного процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров'я.

Сьогодні проблеми збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану.

Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» приділяє особливу увагу впровадженню в навчально-виховний процес здоров'язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя дошкільнят.

В умовах дитячого садка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров'язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме: арт-терапії, піскової терапії, ігрової та казкотерапії, сміхотерапії, музичної терапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає "лікування". Але в умовах дитсадка впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят.

І. Кольоротерапія

Людину все життя оточують кольори. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття.

Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте, чи відповідають їхні почуття обраному кольору.

Орієнтовні емоційні значення кольорів:

* жовтий — радість;

* червоний — щастя;

* синій — образа, зосередженість;

* зелений — спокій;

* голубий — замріяність;

* сірий — сум;

* помаранчевий - піднесення, радісне здивування;

* коричневий — утома.

Діти віком від 1 року незалежно від національності і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам — червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Дослідження В. Мухіної показали, що діти найчастіше обирають кольори з характеристикою "яскравий", "світлий", "чистий". До похмурих, холодних, темних відтінків дошкільнята вдаються тоді, коли дорослі пропонують їм намалювати щось неприємне. "Чорне — брудне — негарне", — кажуть вони. Тож, як бачимо, при виборі кольорів діти більше спираються не на предметні асоціації, а на враження.

Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Розглянемо, як різні кольори впливають на організм.

Зелений колір: помічний при перевтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, активізує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздратування.

Жовтий колір: радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть погані думки, поліпшиться настрій.

Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напруження, заспокійливо діє на організм, знижує артеріальний тиск.

Синій колір: ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковий: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благородства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори ми обираємо, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характеризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на дотик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнення, бажання чи небажання перебувати в цьому приміщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

У "Вченні про колір" Й. Гете писав: "Колір — це продукт світла, що викликає емоції". Коли ми кажемо "почорнів від горя", "почервонів від гніву", "позеленів від злості", "посірів від страху", то не сприймаємо ці вислови буквально, а інтуїтивно пов'язуємо емоційні переживання людини зі здатністю виразити їх кольором.

Нервова система здорової дитини потребує позитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.

Учені також встановили взаємозв'язок між кольором та групою крові. Людям з І групою найбільше підходять червоні та оранжеві відтінки. Для нормалізації життєвих процесів тих, у кого II група крові, рекомендуються голубий і зелений тони, які особливо добре впливають на тіло та розумові здібності. Люди з III групою мають ширший вибір: червоний, оранжевий кольори стимулюють процеси їхньої життєдіяльності, підвищують розумову активність; голубий і зелений — заспокоюють нервову систему, а фіолетовий сприяє підняттю настрою. Людям з IV групою крові (що схожі за своїми енергетичними характеристиками з II групою) треба якомога частіше споглядати голубе і зелене.

Колір має живильну та цілющу силу, тому це один із найважливіших елементів інтер'єру всіх приміщень дитячого садка. З метою кольоротерапії використовуються також різнокольорові світильники, фонтани, лампи, окуляри з різноколірними скельцями, сухий душ, оздоровчі шпалери Кулєшова. Усе це дає можливість стимулювати розумову діяльність, допомагає дітям розслабитись, сприяє профілактиці та корекції психічних чи фізичних відхилень.

У практичній роботі з дошкільнятами умовно можна виділити три рівні використання кольоротерапії:

1)організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер'єрів приміщень дитсадка);

2)педагогічні можливості кольору (навчання, розвиток, виховання);

3)реабілітаційні можливості кольору (оздоровлення, лікування, психологічний колорит).

Рекомендуємо проводити з дошкільнятами таку роботу з кольоротерапії:

1. Вправи на релаксацію («Зелений ліс», «Зоряне дихання» тощо).

2. Графічні вправи «Хвилинки-кольоринки» з метою заспокоєння дітей. Протягом 4-5 хвилин діти роблять кольоровими олівцями, фломастерами довільні малюнки. Це можуть бути просто лінії, круги, сніжинки, квіти тощо. Такі вправи заспокоюють дитину, дають їй змогу відпочити, отримати позитивні емоції.

3. Міні-заняття з кольоротерапії рекомендовано проводити вже з раннього віку.

ІІ. Арт-терапія

Терапія мистецтвом виникла в 30-ті роки на теоретичній основі психоаналізу. Згідно з психоаналітичною теорією художнє мистецтво — один з видів сублімації, коли фантазії людини, її внутрішнє Я можуть бути виражені у візуальній формі за допомогою малювання.

Арт-терапія - лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко використовується і в роботі з дошкільнятами. Арт-терапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки, колажу, ліплення масок тощо.

Ще древні мудреці вважали, що мистецтво і творчість лікують душу і тіло.

Малювання — творчий акт, що дозволяє дітям відчути радість звершень, свою здатність діяти самостійно, бути самим собою, виражаючи вільно свої почуття і переживання мрії та надії. Малювання є не лише відображенням в свідомості дітей оточуючої їх соціальної дійсності, а й її моделюванням, вираженням ставлення до неї. Тому через малюнки можна краще зрозуміти інтереси дітей, їх глибинні переживання. Творчість дитини це своєрідна проекція її особистості.

Саме це і дозволяє використовувати малювання в терапевтичних цілях. Малюючи, дитина вивільняє свої почуття та переживання, бажання та мрії, перебудовує своє ставлення до різних ситуацій, безболісно зустрічається з деякими страшними, неприємними і травмуючими образами.

Малювання нерозривно пов'язане з емоціями задоволення, радості, захоплення. Малювання, таким чином, виступає як спосіб усвідомлення своїх можливостей та оточуючої дійсності, як спосіб моделювання взаємин і вираження різних емоцій, в тому числі і негативних.

Запропонуйте вихованцеві виразити свої емоції, почуття, проблеми за допомогою ліплення, малювання. Можна залучити й інші види мистецтва: театральні вистави, літературну творчість. Такі заняття допомагають зняти психічне напруження як у дітей, так і в дорослих.

Переваги цього методу — відносна простота в застосуванні, багатство матеріалів, можливість поєднувати його з будь-якими іншими психотерапевтичними методами, серед яких: музикотерапія, танцювальна терапія, драматерапія, казкотерапія, кольоротерапія, пісочна терапія.

Усі види мистецтва мають оздоровчий вплив на здоров'я дітей. Так, усім дітям необхідне щодня малювання, особливо з елементами фантазування. Небажання малюка малювати має насторожити дорослого, змусити замислитися про причину відмови.

Дуже важливими є читання як пасивний варіант арт-терапії та придумування різних оповідок, казок як її активний варіант. Фантазуючи, малюки часто створюють собі нову, яскраву реальність і розв'язують таким чином власні проблеми. Наприклад, дітям, які мають труднощі в спілкуванні (бояться чужих людей, незнайомих дітей), доречно запропонувати придумати казку про те, як хлопчик чи дівчинка боялися незнайомих людей і як потім виявилося, що людина, яка викликала в них недовіру, дуже добра.

Переваги арт-терапії

1.Арт-терапія не має обмежень у використанні, оскільки не вимагає наявності особливих здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок, тож підходить кожному.

2. Як засіб невербального спілкування вона особливо цінна для тих, кому важко передати свої переживання словами.

3. Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання передбачає атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини.

4. Дає значний позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах.

ІІІ. Пісочна терапія

Пісок і вода — найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок "поглинає" негативну енергію, "очищає" енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Перші знайомства малюків відбуваються у пісочниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш упевненими та здатними долати труднощі; у них розвиваються тактильно-кінестетична чутливість і дрібна моторика рук.

Матеріал для гри з піском:

* ящик відповідного розміру;

* чистий просіяний пісок;

* лійка з водою;

* набір мініатюрних фігурок з пластиліну, паперу, пластику, деталі конструкторів.

Роботу з піском доцільно починати з ігор на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики рук: "Пальчики долоньки, кулачки —друзі ви мої й помічники".

Тактильно-кінестетичні відчуття — це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов'язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.

Запропонуймо малюкам зробити на піску відбитки кисті руки внутрішнім і зовнішнім боком. Нехай діти затримають руки на піску, злегка притиснувши їх і прислухаються до своїх відчуттів. Дорослий розпочинає цю гру, розповідаючи про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я ворушу руками, мої пальці й долоні відчувають кожну піщинку. А що відчуваєте ви?». Діти по черзі діляться своїми відчуттями та враженнями.

Можна запропонувати дошкільнятам:

* «походити» долоньками по піску, залишаючи свої сліди;

* виконати долоньками і ребром долонь зигзагоподібні та колові рухи;

* складеними пальцями зобразити на піску сліди загадкових, казкових птахів, тварин (фантазуємо);

* створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти, дерева, травичка, сонечко, дощ).

ІV. Танцювально-рухова терапія

Танець — один з видів рухової терапії, який, зокрема, дає дитині також можливість самовиражатися, самореалізовуватися, передавати свої емоції та почуття.

Використання музичних творів поглиблює емоційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного «Я».

Виразні рухи людини — обов'язковий компонент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, рухах ніг, голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері й темпі дихання тощо. Через виразні рухи людина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити іншого про свої переживання, наміри, сподівання.

Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змогу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров'я, а є ще й улюбленою розвагою.

V. Сміхотерапія

У народі кажуть: «Сміх — це здоров'я». Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, сприяє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м'язи обличчя та тіла людини.

Сміх позитивно впливає на фізичний розвиток дітей. Дві тисячі років тому Гіппократ в одному з творів акцентував увагу на користі сміху, розглядаючи його як лікувальний засіб. Сьогодні сміхотерапія практикується в усьому світі.

Виявляється, сміх буває різним: веселим і отруйним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором'язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на наше здоров'я.

Окрім того, сміх як важливий спосіб дихання, за якого вдих подовжується, а видих, навпаки, скорочується, дає легеням можливість повністю звільнитися від повітря. Він також знижує частоту ритму серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє виробленню життєво необхідних гормонів радості. Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес. Навіть саме промовляння «хі-хі», «хо-хо», «ха-ха» дає клітинам імунної системи команду атакувати чужорідні для них тіла — віруси, злоякісні клітини тощо. Тому сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи кисневому коктейлю. Але цим позитивна дія сміху не вичерпується.

Якщо вам бракує часу на повноцінний відпочинок, застосуйте сміхотерапію. Адже сміх знімає напруження з 80 груп м'язів, задіює практично всі м'язи обличчя, при цьому підвищується їхній тонус, а це поліпшує зовнішній вигляд.

Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впроваджувати в освітньо-виховний процес «хвилинки-смішинки», розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо.

Для створення гарного настрою в групі можна використати «хвилинку сміху», пригадавши частівку, ось, наприклад, таку:

Руки мила вранці Шура,

А обличчя геть забула.

Шепотіла їй верба:

«Ой, яка, яка ганьба!».

VІ. Казкотерапія

З давніх-давен життєвий досвід передавався через образні історії. Однак досвід буває різним. Можна розповісти дитині історію, що відбулася недавно. А можна не просто розповісти щось цікаве, а й зробити певний висновок або поставити запитання, яке б підштовхнуло слухача до роздумів про життя. Саме такі історії й є особливо цінними, терапевтичними. Вони — основа казкотерапії. Головне — посіяти в душу дитини зерна усвідомлення. А для цього необхідно залишити слухача із запитаннями всередині.

Кожній казці притаманна своя неповторність. Однак погляд на казкотерапію як виховну систему передбачає закономірності роботи з казковим матеріалом.

Загальні принципи роботи з казкою

1. Усвідомлення — усвідомлення причинно-наслідкових зв'язків у розвитку сюжету, розуміння ролі кожного персонажа у подіях, що розвиваються. Загальні запитання: що відбувається? Чому це відбувається? Хто хотів, щоб це відбулося? Навіщо це було йому потрібно?

Наше завдання: показати вихованцям, що одна подія плавно витікає з іншої, хоча на перший погляд це непомітно. Важливо зрозуміти закономірність появи і призначення кожного персонажа казки.

2. Багатозначність - розуміння того, що одна й та сама подія, ситуація можуть мати декілька значень і смислів.

Наше завдання: показати одну й ту саму ситуацію з різних сторін: з однієї так, з іншої - інакше.

3. Зв'язок із реальністю — усвідомлення того, що кожна казкова ситуація пропонує нам певний життєвий урок.

Наше завдання: старанно і терпляче опрацьовувати казкові ситуації з позиції того, як казковий урок буде нами використовуватись у реальному житті (в яких саме конкретних ситуаціях).

Робота з ляльками дає змогу вдосконалювати і проявляти ті емоції, які дитина зазвичай, із певних причин, не може собі дозволити і проявити.

Варіанти зміни казки

1. Калькування. На основі відомої казки пишеться нова, в якій діють усі герої оригінальної казки. Наприклад, із казки створюється мультфільм, детектив тощо.

2. Перефантазування. Казку перефантазовують: не Червона Шапочка, а Жовта тощо.

3. Фантастичний біном. Головні герої казки шикуються, до них приєднується герой з іншої казки та епохи. Наприклад, Червона Шапочка, Бабуся, Вовк, Літак. Потім складається нова казка з використанням нових героїв, що сприяє зняттю стереотипів мислення, вчить знаходити нові засоби вирішення проблеми.

4. Казка навиворіт. Наприклад, Червона Шапочка - зла, а Вовк - добрий; Баба Яга - добра, а Василина Премудра - зла, підступна.

5. Заміна автора розповіді. Розповідь казки ведеться від імені негативного героя, камінця на перехресті доріг, від імені голки, в якій смерть Кощія тощо.

У спілкуванні й роботі з людьми є великий простір для творчості. Казкотерапія - метод, який використовує казкову форму для інтеграції особистості, для розширення й удосконалення взаємодії людини з навколишнім світом. Основний принцип цього методу-духовний, цілісний розвиток особистості дитини, турбота про її душу. Турбота про душу (в перекладі з грецької) і є терапія. Через те, що ми використовуємо просту і зрозумілу дитині форму казки, цей метод називається «казкотерапіею».

Казкотерапія спонукає шукати відображення казкових подій у поведінці людей, проблемах і способах їх розв'язання у реальному житті.

Мета казкотерапії — допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описати його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповідають їхнім почуттям. Це називається метафорою. Саме метафоричною мовою говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця півкуля мозку відповідає і за наше здоров'я.

Три-чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. Чотири-шестирічні використовують образи фей, принцес... У дітей шести-семи років герої схожі на них.

Кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням: «Чого навчила казка?».

Значення мудрої, доброї казки у вихованні дітей важко переоцінити. Адже це не лише скарбничка мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Ознайомивши дітей із змістом казки, слід розглянути з ними сюжет, визначити характери персонажів, оцінити їхні вчинки. Варто також запитати, хто з персонажів найбільше сподобався і не сподобався, чому, проаналізувати деякі ситуації, вислови, образи.

Заняття «СЛОНЕНЯТКО З КУЛЬКАМИ»

Мета:

• корекція небажаних рис характеру і поведінки;

• корекція негативних поведінкових реакцій.

Матеріали: повітряні кульки, м'яка іграшка-слоненя, розрізні картинки із зображенням тварин, маркери.

Хід

Вступне слово

Вихователь. Добрий день! Я дуже рада вас бачити. Давайте дружно скажемо наші чарівні слова, щоб потрапити в казку.

Знову в подорож рушаємо,

Вже казок багато знаємо!

Вліво-вправо повернемось,

Дружно за ручки візьмемось.

Наші очки загораються,

Наші личка посміхаються:

«Казкові двері відчиняються.

Чудова казка починається!».

(Діти проходять крізь спеціально виготовлену книжку і розташовуються на килимі.)

Повторення відомого

Вихователь запитує про те, що було минулого разу, що діти пам'ятають; чи використовували вони здобутий досвід за період між заняттями.

Читання казки «Слоненя з кульками»

Жило-було маленьке слоненя. Мама й тато його дуже любили. Вони разом гуляли, купалися в річці й пускали фонтани зі своїх довгих хоботів. Маленьке слоненя дуже любило проводити час зі своїми батьками.

Якось, гуляючи в парку з мамою і татом, слоненя побачило у мавпочки велику повітряну кульку. Слоненяті вона дуже сподобалась, і воно захотіло отримати таку саму.

- Мамо, тату, я теж хочу таку кульку, купіть мені, будь ласка!

(Дітям пропонується показати, як слоненя просило кульку.)

Мама й тато дуже любили свого синочка і вирішили не засмучувати його - вони купили малому красиву жовту кульку.

Слоненя було таке щасливе, воно скрізь ходило з кулькою. А коли лягало спати, то прив'язувало її до свого ліжечка.

Та якось, знову гуляючи парком, слоненя побачило у ведмедика дуже красиву зелену кульку і, звичайно ж, попросило батьків купити йому таку саму. Мама й тато не хотіли засмучувати свого синочка - і купили йому зелену кульку. Малюкові вона дуже сподобалася.

Але потім слоненятко захотіло мати і червону, й синю кульки теж. І батьки знову не змогли йому відмовити. Але слоникові хотілося ще і ще повітряних кульок, а у батьків уже не залишилося грошей. І тоді малюк почав вередувати і вимагати:

- Ну купіть, купіть мені цю кульку, адже в мене такої ще немає!

(Діти показують, як слоненя вимагає кульку.)

Тоді батькам слоника довелося брати додаткову роботу, щоб заробити побільше грошей на кульки. І що більше син просив у них кульок, то довше вони почали затримуватися на роботі.

Вони менше стали бути разом зі своїм слоником, не гралися з ним, а спільні прогулянки у парку зовсім припинилися.

Слонику стало сумно одному — навіть велика кількість повітряних кульок його вже не тішила.

(Вихователь запитує у дітей, чому слонику було сумно, і просить уявити й показати, як слоненя сумувало.)

І ось настав день, коли в кімнату до слоненяти вже неможливо було зайти. У ній було стільки кульок, що малюк не міг навіть поворухнутися.

Тоді слоник узяв усі кульки і вийшов на вулицю. Але їх виявилося так багато, що вони почали піднімати слоненя високо-високо в небо.

Малюк злякався, що назавжди відлетить від батьків, і почав кликати на допомогу. Він кричав:

- Допоможіть! Допоможіть!

(Дітей просять уявити, що всі вони летять, і в цю хвилину їм страшно.)

Прилетіли горобці й гострими дзьобами почали клювати кульки одну за одною. Так поступово слоненя опускалося на землю.

Воно сіло на травичку і замислилося.

Запитання дітям:

- Як ви думаєте, про що замислилося слоненя?

- Можливо, про те, як було добре з татом і мамою гуляти, купатися в річці й пускати великі фонтани з хобота?

- Як ви думаєте, що може слоненя для цього зробити? Підкажіть йому, будь ласка!

Діти обговорюють поведінку казкового персонажа: з'ясовують, що неправильно робило слоненя та яку допомогу можна йому запропонувати.

Діти кажуть, що йому потрібні друзі, і пропонують перетворити кульки, які лопнули, на друзів.

Вони складають кульки у казкову скриньку і промовляють:

Нумо в коло разом стали,

Діти, всі швиденько!

І потупали ногами

Дружно, веселенько.

Ну а зараз розійшлися,

Плеснули в долоні,

Всі присіли, підвелися:

Час для перетворень.

Діти з розрізних картинок складають слоникові друзів. Слоник дякує дітям і дарує їм кульки.

Вихователь пропонує дітям намалювати на кульках маркером усе, що їм найбільше запам'яталося на занятті.

Діти, проходячи через книжку, повертаються назад у дитячий садок. Забирають із собою кульки й нові важливі знання, які вони здобули на занятті.

Отже, казка розвиває в дітей моральні якості. У словесно-емоційній формі вона ненав'язливо підводить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре; чому цінуються лише гарні вчинки.

VІІ. Музикотерапія

Музика - невід'ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями.

Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу малюка, його духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.

Розглянемо деякі дитячі музичні ігри з погляду їхнього розвивально-терапевтичного впливу на особистість дошкільнят.

В основу таких ігор кладуть невеликі музично-поетичні твори, в яких розкриваються різні життєві колізії засобами рухових елементів.

Особливо подобаються малюкам ігри-забави з дорослими, як-от: «Ладки, ладоньки, ладусі», «Плескаємо — тупаємо», «Одна ніжка тупоче, а друга не хоче» тощо. Тут велике значення має встановлення емоційного контакту між дитиною та вихователем чи батьками, пробудження в малюка почуття довіри до дорослого.

Діти отримують велике емоційне задоволення від інсценізації пісень. Наприклад:

Лесь гриби збирав у кошик,

А вони такі хороші.

Раптом хтось зашелестів,

Лесь злякався, затремтів.

Коли глянув — то їжак,

Весь колючий, мов будяк.

Лесь відразу засміявся:

Він даремно налякавсь.

Дитячі музичні ігри супроводжуються музично-поетичними вставками, кожна з яких має своє призначення — повідомляє про початок гри або якийсь її етап, коментує події тощо. Наприклад, у музичній грі «Сонечко, дощик та гроза» музичні вставки зосереджують увагу дітей на зміні рухів та виконанні відповідних завдань. Діти мають швидко зреагувати на музичний вступ до пісень «Сонечко» або «Дощик», починати співати їх, робити відповідні рухи, а на звучання музичної вставки «Гроза» - сховатися під великою парасолькою.

Така гра, як «Хто здивує і потішить усіх?», впливає на розвиток музичного слуху, пам'яті і виконує емоційно-терапевтичну функцію. Проводиться вона так: дорослий заздалегідь готує краплинки –«сюрпризики» і ховає їх у незвичних місцях - у шафах, під стільчиком. Сюрпризами можуть бути цукерки, сердечка, дрібні іграшки. Діти знаходять сюрпризи, орієнтуючись на зміни гучності музики: «тихо-голосно».

Гра «Добрий друг». Діти під музику крокують по колу. Коли музика стихає, дорослий дає м'ячик одній дитині і та, називаючи ім'я свого друга, розповідає про його добрі справи і вчинки.

Пречудово в світі жити

І по-справжньому дружити,

І любити геть усіх —

Хай лунає пісня й сміх.

Гра «Веселий сміх». Діти стають у коло і під музичний супровід починають передавати одне одному м'ячик, промовляючи:

Ти котись, веселий м'ячик,

Швидко, швидко по руках.

В кого є веселий м'ячик,

Той станцює гопака.

Дитина, в якої на останньому слові примовки в руках буде м'ячик, танцює гопака.

Музичні фізкультурні хвилинки

Вільні рухи під ритмічну музику, які ми називаємо «Музичні фізкультурні хвилинки», забезпечують дітям необхідну рухову активність, знімають фізичну і психічну напругу й активізують інтелектуальну діяльність на занятті.

Як музичний супровід можна використовувати пісні дитячих композиторів, наприклад, «Чунга-Чанга» (В. Шаїнський), «Хто ж такі пташки?» (О. Журбін).

Спонтанний рух під музику

Мета. Розвивати емоційно-чуттєву сферу дитини; стимулювати моторне й емоційне самовираження, знімати м'язові затиски, розвивати пластику, гнучкість, легкість рухів тіла. Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мовлення.

Матеріал: відрізки шифонової або шовкової тканини різного кольору (можна взяти будь-яку прозору або напівпрозору тканину, легкі хустини або шарфи) у більшій кількості, ніж є учасників.

Хід. Педагог дає дітям вказівку: «Я зараз увімкну музику. Рухаючись під неї, ви візьмете будь-яку хустину (тканину) і можете робити з нею все, що захочете. Можете накинути на голову, обв'язати навколо тіла, або просто взяти в руки. Отже, слухайте музику».

Завдання вихователя — взяти участь у русі разом з дітьми, якщо в них виникнуть труднощі. Стежити за тим, яку тканину вибирають діти, які рухи виконують, чи прислухаються до мелодії, яка звучить, чи рухаються, дотримуючись музичного ритму.

На завершення вправи педагог запитує дітей: «Чи легко було вам рухатися? Чи вдалося створити свій танець? Вам доводилося керувати своїм тілом, руками і ногами, чи вони самі рухалися без будь-яких зусиль? Які частини тіла найбільше допомагали танцювати? Покажіть, як танцювали ваші ноги (руки, голова)? Чи можна придумати назву такому танцю? Чи уявляли ви себе якимись казковими персонажами, коли рухалися?».

Рекомендовані музичні твори: мелодії у виконанні Томатіто (гітара-фламенко), кельтська танцювальна музика, Карунеша, «Настрої» М.Таривердієва, фрагменти з балету «Лебедине озеро» П.Чайковського, «Політ джмеля», «Іспанське капричіо» і «Шехерезада» М. Римського-Корсакова.

Спонтанний рух під музику можна розглядати не лише як вид оздоровчої діяльності дітей, а також і як вид розваги. Радимо проводити його у другій половині не рідше одного разу на тиждень.

Дихальна артпедагогіка

До дихальної артпедагогіки входять гра на духових музичних інструментах, дихальна гімнастика під музику та різні вправи для розвитку співацького дихання (інтонування, вокалотерапія). Це дає змогу дітям оздоровлюватися, не помічаючи процесу лікування.

Правильне дихання є найважливішим чинником довгого й здорового життя. Для зміцнення та оздоровлення дихальної функції можна використовувати духові інструменти (глиняні свищики, сопілки, іграшкові дудочки, губні гармонії, блок-флейти та ін.). Регулювати силу й тривалість вдиху та видиху чудово допомагає видування повітря через соломинку у склянку з водою у ритм виконуваного музичного твору.

Інтонування звуків (їх приспівування) не тільки вчить малюків керувати своїм голосом, а й сприяє їх оздоровленню.

Вправа «Звуки лікарі»

Вимовляння «ч-ч-ч» покращує дихання.

Вимовляння «з-з-з» (летить комар) полегшує біль у горлі.

Вимовляння «ж-ж-ж» (летить жук) сприяє швидкому одужанню від кашлю.

Вимовляння «н-н-н» (покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.

Вимовляння «м-м-м» (мукає корова) після їжі сприяє кращому засвоєнню їжі і знімає стрес.

Вимовляння «е-е-е» поліпшує роботу головного мозку.

Вимовляння протягом 3-5 хв «і-і-і» стимулює роботу мозку, підвищує активність організму.

Розслабленню організму сприяє вимовляння «а-а-а»; «ш-ш-ш»; «с-с-с».

Вимовляння «р-р-р» (його вимова не у всіх відразу виходить) наприкінці дня, допомагає зняти втому («Ось гнівається лев, напружився всім тілом: «ар-р-р-р»).

Звукові вправи слід виконувати помірно і потроху. Кожен може співати, як йому хочеться: уривчасто, на одній ноті абощо, знаходячи свій тон і частоту.

Вокалотерапія — лікування співом. Ключ до розуміння справжньої музики — це пісня. Дітям, як і дорослим, корисний будь-який спів, оскільки розспівуються голосні звуки, які є цілющими, додають органам нової сили й гармонізують їхню діяльність.

Активна вокалізація спрямована на формування позитивного настрою: виконуються життєстверджувальні, оптимістичні дитячі пісні, які можна співати разом із аудіозаписом, під караоке або фонограму, без музичного супроводу. Пісні можуть виконуватися щодня: на прогулянці (в літню пору), у процесі самостійної художньої діяльності або спонтанно за бажанням дітей.

Виховують доброту, почуття товариськості, заряджають позитивними емоціями і сприяють психологічному розвантаженню такі рекомендовані пісні: «Всі ми хочемо жити у мирі» (сл. А. Майданюк, муз. В.Коваленко-Степечевої; «ДВ», 2010, №5), «Дружби добрий знак» (сл. і муз. З. Еманової; «ДВ», 2009, №9), «Бажаємо добра» (сл. Г.Лисенко, муз. В.Лисенко; «ДВ», 2009, №6), «Усмішка» (сл. В.Гвоздій, муз. Н.Рубальської; «ДВ», 2009, №4) та ін.

Релаксація під музику

Мета: створення в групі дитячого садка дружню атмосферу взаємодопомоги, довіри, доброзичливого і відкритого спілкування дітей один з одним.

Гра «Водоспад»

Педагог вмикає музику. «Сядьте зручніше і закрийте очі. 2—3 рази глибоко вдихніть і видихніть. Уявіть собі, що ви стоїте біля водоспаду. Але це не зовсім звичайний водоспад. Замість води в ньому падає вниз м'яке біле світло. Тепер уявить себе під цим водоспадом і відчуйте, як це прекрасне біле світло струменіє по вашій голові... Ви почуваєте, як розслаблюється ваше чоло, потім рот, як розслаблюються м'язи шиї... Біле світло тече по ваших плечах, потилиці і допомагає їм стати м'якими і розслабленими. Біле світло стікає з вашої спини, і ви відчуваєте, як і в спині зникає напруга, і вона теж стає м'якою і розслабленою.

А світло тече по ваших грудях, по животі. Ви відчуваєте, як вони розслаблюються і ви непомітно, без усякого зусилля починаєте глибше вдихати і видихати. Це дозволяє вам відчувати себе дуже розслаблено і приємно.

Нехай світло тече також по ваших руках, по долонях, по пальцях. Ви відчуваєте, як руки і долоні стають м'якішими. Світло тече і по ногах, спускається донизу. Ви відчуваєте, що ступні розслаблюються і стають м'якими. Цей дивний водоспад із білого світла обтікає все ваше тіло. Ви відчуваєте себе зовсім спокійно і безтурботно, і з кожним вдихом і видихом все глибше розслаблюєтеся і наповнюєтеся свіжими силами... (30 секунд).

Тепер подякуйте цьому водоспадові світла за те, що він вас так чудово розслабив, трохи потягніться, випряміться і відкрийте очі».

Після цієї гри варто зайнятись чимось спокійним.

Музично-рефлекторне пробудження дітей після денного сну

Пробудження — процес індивідуальний і займає різний відтинок часу для дітей з різним типом нервової системи (від З до 10 хв).

Щоб пробудження було м'яким, добрим і бажаним, використовується відповідна музика: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість.

Використовують десятихвилинну музичну композицію, яку тривалий час не замінюють, оскільки у дітей має виробитися рефлекс пробудження на певну музику. Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше й ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності. Через 1-2 місяці музична композиція замінюється на іншу, аналогічну, яка незабаром стає дітям такою ж звичною, як і перша.

Доцільно проводити цей вид оздоровчої роботи щодня.

VІІІ. Етюди психогімнастики

Мета: Зберігати психічне здоров'я дитини або здійснювати корекцію її психоемоційних порушень.

Варіанти етюдів для прояву дитиною індивідуальності у вираженні емоцій.

Вправа «Після дощу» (для дітей 4—5 років)

Спекотне літо. Щойно закінчився дощ. Під музику діти обережно ступають, ходять навколо уявних калюж, намагаючись не замочити ніг. Потім, пустуючи, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять в усі сторони, їм дуже весело.

Етюд «Казка»

Дитина потрапила у казку і зустрічає різних казкових героїв (добрих і злих). Діти почергово називають персонажів казок, а дитина відображає емоції, які охоплюють її при зустрічі з цими персонажами.

Вправа «Ти — лев»

Діти заплющують очі, уявляють лева — царя звірів, сильного, могутнього, впевненого в собі, спокійного і мудрого. Він красивий, стриманий, вільний. Розглядаючи лева, дитина бачить свої очі, руки, ноги. Цей лев — вона сама (дитина).

Гра «Трон»

Стілець ставлять на стіл. На нього по черзі сідають діти — королі. Решта — слуги — повинні говорити улесливі слова.

Етюд «Баба Яга»

Баба Яга спіймала Оленку, звеліла їй затопити піч, щоб потім з'їсти дівчинку, а сама заснула. Прокинулася, а Оленки немає — втекла. Розсердилася Баба Яга, що без вечері залишилася, бігає по хаті, ногами тупає, кулаками розмахує.

Етюд «Попелюшка»

Попелюшка повертається з балу дуже сумна: вона більше не побачить Принца, до того ж дівчина загубила свою туфельку.

Вправа «Танцюють всі»

Котика та собаку запрошують на дискотеку. Котик любить повільні танці (вмикається спокійна, плавна музика; рухи обережні, неквапливі, м'які). Собака віддає перевагу швидким танцям (звучить швидка музика; рухи різкі, стрімкі, незавершені).

Вправи та ігри для стабілізації психічного стану

Мета: Допомогти дитині, яка відчуває роздратування чи гнів, краще усвідомити їхню природу і зміст, опанувати ефективні способи їх вираження

і звільнення від цих емоцій. Вчити дітей самостійно долати неприємні відчуття та формувати здатність до саморегуляції.

Етюд «Казка»

Етюд «Кіт і миша»

Мишеня весело гралось у кімнаті і не помітило, як звідкись узявся кіт. Воно заметушилось, але втекти було нікуди.

Хвилинка-веселинка

Мета: розрядка зайвої енергії, розслаблення. Формування дружніх стосунків між дітьми.

Одну хвилину діти роблять все, що хочуть.

ІX. Валеокорекція

Валеокорекція активізує розумову діяльність шляхом стимуляції мозкового і периферійного кровообігу. Під час занять діти виконують 3-4 вправи для язика, очей, хребетного стовпа, вимовляючи звуки на видиху.

Вправи для язика

Вправа «Равлик»

Усміхнутися, відкрити рот, зачепити кінчик язика за нижні зуби і, не відриваючи його від зубів, вигинати спинку язика вперед.

Язик за зубами,

Спинку вигнув уперед.

- Хто це в роті розмістився?

- Равлик-молодець!

Вправа «Маляр»

Відкрити рот. Погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю

Вперед-назад, це твій язик

Так піднебіння голить.

- Як маляр він білити звик,

- Це стінам не завадить!

Вправи для втомлених очей

Коли очі втомилися, відразу потрібно робити такі вправи:

1. Заплющити міцно очі, а потім розплющити їх. Повторити цю вправу
4-6 разів.

2.Погладжування повік протягом 1 хв кінчиками (подушечками) пальців.

3.Колові рухи очима вниз. Повторити вправу 10 разів.

4. Витягнути вперед руку. Стежити поглядом за нігтем пальця, повільно
наближаючи його до носа, а потім так само, повільно відсуваючи назад.
Повторити вправу 5 разів.

5. Подивитися у вікно, знайти найвіддаленішу точку і затримати на ній
погляд протягом 1 хв.

6. На шибку наклеїти чорний квадратик, що за розмірами відповідає клітинці шкільного зошита. Прикривши одне око рукою - 30 с дивитися на
цей квадратик з відстані 30 см, а потім на 30 с переводити погляд у далину,
за вікно. Вправу треба повторювати 2-3 рази в день по 4-5 хв кожним оком.

7. Поводити очима за годинниковою стрілкою. Вправу роблять 2-3 рази
на день, потім поступово збільшують до 12-15.

Вправи для хребетного стовпа

При виконанні усіх вправ вдих робиться через ніс, рот закритий.

«Б’є годинник 12 разів» . В. п. – стоячи , ноги нарізно, руки вгору , заплетені в замок. Вдихнути – в. п.; видих – нахилитися в сторону і сказати «Бом!» . Повторити 12 разів.

«Ялинка наряджена». В. п. – стоячи , руки вздовж тулуба, кисті в сторони. Вдихнути – піднятися на носочки, трішки розвести руки в сторони; видихнути – поворот тулуба в сторону, напівприсісти , руки у в. п., сказати «Ах!» . Повторити 3-4 рази в кожну сторону .

«Хлопавка». В. п. – стоячи на колінах, руки на ширині тулуба. Вдихнути – розвести руки в сторони, видих – опустити вниз, сплеснути в долоні , сказати «Хлоп!». Повторити 6-8 разів.

«Дує Дід Мороз». В. п. – сидячи навпочіпки, долоньки скласти «трубочкою» навколо рота. Вдихнути – в. п.; видихуючи протяжно сказати «у-у-у-у!» . Повторити 6-8 разів.

Х. Імунна гімнастика

Імунна гімнастика — супроводження рухами раніше вивчених віршиків—дає організму емоційний, оздоровчий заряд. Діти виконують її у досить легкому натуральному одязі після ранкової гімнастики чи одразу ж після денного сну; батькам рекомендуємо виконувати ці вправи вдома разом з дітьми у вихідні та під час канікул.

Біжить квочка і курчата, Біг на місці.

Зернятка збирають, Пальчиками стукають по підлозі.

Ну, а півник у дворі Ходьба на місці, високо піднімати

Весело гуляє ноги, помахати руками.

Півник чує ласку цю,

Щиру та велику. Нахил вниз, ніби півник дякує бабусі.

І за це усе бабусі

Кричить: «Ку-ку-рі-ку!»

Ведмежата

Тупу-тупу, ведмежата, Тупотіння ногами

Йдуть по мед вони,малята. Імітація ходьби ведмежат.

А на них напали оси. Імітація польоту оси.

Не прогнали їх ще й досі. Помахати руками над головою.

ХІ. «Етюди для душі»

«Етюди для душі» мають на меті не лише зміцнення фізичного здоров'я, але й духовного стану. Дітям пропонують обрати серед запропонованих карток із зображеннями різноманітних ситуацій ті, де йдеться про Добро, і обговорити їх. З наймолодшого віку дитина вчиться любові до себе, до людей, до життя. Тільки людина, котра живе в гармонії з собою, зі світом, буде справді здоровою.

ХІІ. Мудри

Мудри — (з санскриту) - це особливе положення рук, що відновлює порушення в енерго-інформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики.

Відомо, що людина має так звані енергетичні канали. Виконуючи мудри, ми ніби замикаємо чи підсилюємо роботу цих каналів як усередині, так і навколо себе, тож за допомогою мудрів ми певним чином коригуємо нашу ауру.

Для ефективного впливу кожної мудри необхідно не просто механічно скласти пальці тим чи іншим чином, а, перш за все, сконцентрувати думки. Отже, слід прибрати всі чинники, що заважають процесу зосередження і негативно впливають на організм, — зайвий шум, занадто яскраве освітлення, неприємні кольори та запахи.

Ефективність мудрів можна підвищити відповідним положенням тіла відносно сторін світу, певним порядком виконання вдихів і видихів (ротом чи носом), цілеспрямованим положенням рук відносно тіла. Крім цього, при виконанні мудрів велике значення може мати відповідний колір (видимий чи уявний), звуки (зокрема музики), запахи та інші подразники, що діють позитивно на організм і психіку.

Мудри треба виконувати сидячи, повернувшись обличчям на схід, по 5-10 чи 15 хвилин 3-4 рази на день. Усі вправи виконуються спокійно, без найменшого напруження м'язів, не додаючи зусиль. Деякі мудри приносять полегшення вже в перший день, а деякі — навіть миттєво. Перш ніж починати виконувати мудри, обов'язково перегляньте вашу власну життєву позицію, проаналізуйте вчинки й думки, а також спонукайте до цього дітей у міру їх індивідуальних і вікових можливостей.

Під наглядом лікаря мудри можуть проводити вихователі, інструктор з фізкультури з дітьми у вільний час, перед сном, у період інфекційних захворювань, до того ж малюки виконують ці вправи з задоволення.

«Мушля»

Оптимізує діяльність дихальної системи.

Методика виконання. Чотири пальці правої руки обіймають великий палець лівої. Великий палець правої руки торкається подушечки середнього пальця лівої. Три інші пальці лівої руки обіймають пальці правої руки без напруги. Дві сполучені руки мають вигляд мушлі.

«Знання»

Знімає емоційну напругу, стурбованість, занепокоєння, меланхолічні стани. Покращує мислення й активізує пам'ять. Ця мудра відроджує енергію, сили. Багато мислителів, філософів, учених користувалися і користуються нею.

Методика виконання. Вказівний палець легко торкається подушечки великого, інші три пальці випрямлені та розслаблені. Цю мудру можна виконувати як однією, так і двома руками одночасно.

«Піднебіння»

Виконання мудри "Піднебіння" в деяких випадках сприяє швидкому поліпшенню слуху, а тривалі заняття приводять до майже повного виліковування багатьох захворювань вуха.

Методика виконання. Середній палець зігнути так, щоб подушечкою він торкався до основи великого, який, у свою чергу, притискає його. Інші пальці випрямлені та не напружені. Цю мудру можна виконувати як однією, так і двома руками одночасно.

«Мобілізувальна»

Ефективна в лікуванні застудних захворювань, хвороб горла, запалення легенів, кашлю, нежиті, гаймориту.

Методика виконання. Долоні зімкнені, пальці схрещені між собою. Великий палець правої руки відставлений і оточений вказівним і великим пальцями лівої руки.

«Та, що рятує життя»

За критичних обставин своєчасне виконання цієї мудри може надати швидке полегшення. Або врятувати життя людині.

Методика виконання. Вказівний палець зігнутий так, щоб він торкався подушечкою кінцевої фаланги основи великого пальця. Одночасно торкаються подушечками один одного середній, безіменний і великий пальці, мізинець випрямлений. Цю мудру бажано виконувати обома руками одночасно.

«Життя»

Підвищує працездатність, додає бадьорості та стійкості, покращує загальне самопочуття; загострює зір, лікує хвороби очей.

Методика виконання. Подушечки безіменного, мізинця і великого пальців сполучені разом, а інші вільно випрямлені. Виконується обома руками одночасно.

«Земля»

Покращує об'єктивну самооцінку, додає віри в себе, захищає від негативних зовнішніх енергетичних впливів.

Методика виконання. Безіменний і великий пальці торкаються подушечками з невеликим натисканням. Інші пальці випрямлені. Виконується обома руками.

«Три колони Космосу»

Покращує загальне самопочуття, зміцнює імунітет, підвищує працездатність.

Методика виконання.

Середній і безіменний пальці правої руки покладені на однойменні пальці лівої руки. Мізинець лівої руки розташований біля основи тильної поверхні середнього й безіменного пальців правої руки, а потім його фіксує мізинець правої руки. Кінцева фаланга вказівного пальця правої руки затискається між великим і вказівним пальцями лівої руки.

«Вода»

Методика виконання. Мізинець правої руки зігнутий так, щоб він торкався до основи великого пальця, який, у свою чергу, злегка його притискає. Інші пальці правої руки випрямлені. Ліва рука обхоплює праву знизу, при цьому великий палець лівої руки розташовується на великому пальці

«Енергія»

Має протибольовий ефект, сприяє виведенню з організму різноманітних отруйних речовин і шлаків, лікує захворювання сечовивідної системи та хребта.

Методика виконання. Подушечки середнього, безіменного і великого пальців сполучені разом, інші пальці випрямлені. Ця мудра виконується обома руками одночасно.

«Вікно мудрості»

Відкриває життєво важливі енергетичні центри. Активізує розумову діяльність, сприяє розвитку мислення.Методика виконання. Безіменний палець притискається першою фалангою великого пальця.Інші пальці вільно розставлені. Ця мудра виконується обома руками одночасно.

«Храм дракона»

Сприяє заспокоєнню і концентрації енергії та думок.

Методика виконання. Середні пальці обох рук зігнуті та притиснуті до внутрішніх поверхонь долонь. Інші пальці лівої і правої рук з'єднані у випрямленому положенні, причому вказівні і безіменні сполучені між собою над зігнутими середніми пальцями. Вказівні і безіменні пальці — дах «храму», великі — голова Дракона, а мізинці — хвіст Дракона.

«Сходи небесного храму»

Виконання цієї мудри покращує настрій, знімає втому, напругу.Методика виконання. Кінчики пальців лівої руки затискаються між кінчиками пальців правої руки (пальці правої руки завжди знизу). Мізинці обох рук завжди вільні, випрямлені, спрямовані вгору. Дану мудру виконувати без напруги, руки тримати довільно.

«Черепаха»

Знімає втому, налагоджує функціонування серцево-судинної системи.

Під куполом черепахи утворюється енергетичний згусток, який організм використовує для своїх потреб.Методика виконання. Пальці правої руки вільно змикаються з пальцями лівої руки. Великі пальці обох рук з'єднані по всій їхній довжині бічними поверхнями, утворюючи "голову черепахи".

«Зуб Дракона»

У східних міфах "Зуб Дракона" символізує силу й міць. Виконуючи мудру "Зуб Дракона", людина ніби набуває цих якостей, підвищує свою духовність і

свідомість. Методика виконання.

Великі пальці обох рук притиснуті до внутрішньої поверхні долоні. Середній, безіменний і мізинець зігнуті і притиснуті подушечками до долоні. Вказівні пальці обох рук випрямлені.

«Чаша Чандмана»

Покращує травлення, усуває застійні явища в організмі.

Методика виконання. Чотири пальці лівої руки підтримують знизу і одночасно обхоплюють однойменні пальці правої. Великі пальці обох рук вільно відставлені в сторони, немов ручки чаші.

«Голова Дракона»

Методика виконання. Середні пальці лівої та правої рук обхоплюють і притискають верхні фаланги вказівних пальців тієї самої руки. З'єднавши обидві руки, великі пальці обох рук торкаються один одного бічними поверхнями. Безіменні та мізинці зімкнені між собою.

«Щит Шамбалм»

Методика виконання.

Пальці лівої руки випрямлені і притиснені один до одного. Пальці правої руки зібрані в кулак і упираються в долоню лівої руки.

«Лотос»

Методика виконання. Випрямлені великі, вказівні та середні пальці обох рук з'єднані подушечками. Безіменні та мізинці обох рук схрещені між собою

«Морський гребінець»

Регулярне виконання цієї мудри підвищить апетит, сприятиме нормалізації травлення і поліпшенню зовнішнього вигляду.

Методика виконання:

Великі пальці обох рук стиснені своїми бічними поверхнями. Інші пальці схрещені таким чином, що опиняються всередині обох долонь.

«Лікування хронічного "ентериту»

Методика виконання. Безіменний і великий пальці лівої руки та середній і великий пальці правої з'єднані подушечками. Мізинець правої руки лежить на мізинці лівої, а середній палець лівої руки — на кінчику безіменного правої. Вказівні пальці обох рук випрямлені.

«Стріла Ваджра»

Методика виконання. Великі пальці обох рук притиснуті один до одного своїми бічними поверхнями по всій довжині. Вказівні пальці випрямлені і з'єднані разом подушечками. Інші пальці зімкнені в замок і розслаблені.

«Флейта Майтрейї»

Методика виконання. Великі пальці обох рук з'єднані подушечками. Вказівний палець лівої руки лежить на основі вказівного пальця правої. Середній палець правої руки розташовується зверху на середньому і мізинці лівої руки. Безіменний палець лівої руки — під вказівним і безіменним правої. Мізинець правої руки лежить на кінцевій фаланзі середнього пальця лівої руки. Мізинець лівої руки розташований на вказівному і безіменному пальцях правої руки і фіксується кінцевою фалангою середнього пальця правої руки.

«Зміцнення здоров'я»

Методика виконання. Ліва рука: безіменний палець з'єднаний з великим подушечками. Середній палець лежить зверху на безіменному. Мізинець притиснутий до безіменного. Вказівний палець випрямлений. Права рука: безіменний і середній пальці зігнуті, інші пальці випрямлені. Права й ліва руки схрещені.

ХІІІ. Аерофітотерапія

Аерофітотерапія служить для профілактики ГРЗ. В альтанці при вході в дитячий садок малята, відпочиваючи, слухаючи казки та музику, виконуючи пальчикову гімнастику, дихають свіжим цілющим повітрям. У групах з цією метою використовуються сольова лампа, аератор, озонатор.

ХІV. Бестінг

Бестінг — це елемент фізкультурного заняття, коли діти стають у «Коло побажань», «Вчимося хвалити себе» або «Коридор успіху», і по черзі висловлюючи свої мрії та побажання, підтримують друзів. Проводиться для підвищення самооцінки, виховує впевненість у собі, розвиває психічні, (емоційні та соціальні якості дитини, дає можливість утвердитись у соціумі.

Гра-вправа «Вчимося хвалити себе»

Мета: підвищувати самооцінку, долати замкненість, пасивність. Виховувати позитивне ставлення до себе.

Педагог розпочинає гру, говорячи про себе якомога більше добрих слів. Потім звертається до дитини, яка стоїть поруч і говорить добре слово про неї. Дитина говорить: «Я знаю, що я (добрий, веселий, розумний, сміливий), але я ще й...

Висновки

Здоров’я дитини, його охорона, зміцнення та відновлення – одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. Використання оздоровчих технологій допомагає істотно оптимізувати цей процес. Тому у повсякденному житті дошкільнят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне — мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров'я. Здоров'ятворчі та здоров'язбережувальні технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.

Література

1. Л.Калуська Бережемо здоров’я змалку.-Х.6 Ранок-НТ.2007.-96с.

2. Бібліотека вихователя дитячого садка «Балакучий язичок»,2006.

3. О.Тур «Подружимося й пізнаймо одне одного»//

Психолог дошкілля №33, березень 2010.

4. Н.Рубан «Здоров’ятворчі та здоров’язбережувальні технології»// Палітра педагога, №2,2010.

5. В.Обиденна., А.Прокопенко «Цілющі мудри», Дошкільне виховання// № 5,2010.

6. А.І.Шамрай «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ»//Дошкільний навчальний заклад, № 10,2007.

7. Н.Дубчак «Здорова людина – це найкоштовніший витвір природи»//Дитячий садок, № 17, 2006.

МАЙСТЕР-КЛАС НА ТЕМУ:

«ВЧИМОСЯ СКЛАДАТИ ПОРТФОЛІО»

Мета: поглибити та розширити знання педагогів про технологію портфоліо, вчити упорядковувати матеріали та формувати «портфель педагога», розвивати навички рефлексії та професійної самооцінки результатів педагогічної праці, спонукати до творчості при створенні власного портфоліо.

Матеріал: електронна презентація «Вчимося складати портфоліо», текст лекції, матеріали додатків, пам’ятка, папір, ручки. Для виставки: паперові портфоліо педагогів, електронна презентація портфоліо музичного керівника, вихователя, сторінка на сайті вихователя – методиста.

(Слайд 1)

Шановні колеги, зверніть увагу на перший слайд презентації. На ньому крім теми є епіграф. Його призначення налаштувати вас на активну діяльність, підвищення фахового рівня та досягнення кращих результатів, на впровадження нового у професійній діяльності. Такі короткі думки та тези відомих людей, навіть і не педагогів, стають першим поштовхом до сприйняття змін в професійній діяльності, вони влучно передають вимоги сучасності. Радимо, розпочинаючи роботу над важливим проектом, знайти кілька висловів, що співпадатимуть з вашим поглядом на зміст майбутньої діяльності, вони стануть девізом вашої праці, допоможуть творчо вирішувати завдання та реалізуватися в задумах.

Вправа «Опишіть сучасного педагога» (Інтерактивний метод «Мозковий штурм»). Педагогам пропонується назвати професійні якості, які має сучасний вихователь.

Отже, сьогодні педагог має стати справжнім творцем навчального процесу – творчо міркувати, впроваджувати сучасні методи та технології навчання, апробовувати й реалізовувати власні педагогічні ідеї, прогнозувати кінцевий результат. Як свідчить сучасна освітня практика важливою якістю педагога постає уміння зібрати, проаналізувати та показати кращі результати праці. А ефективним методом презентувати власне «досьє успіхів», в якому відображається усе цікаве і гідне з того, що відбувається у професійному житті педагога, є технологія портфоліо.

Опрацювати теоретичний матеріал нам допоможе інтерактивна вправа «Керована лекція». Педагоги опрацьовують теоретичний матеріал і шукають відповіді на запитання в лекції.

Пропонуємо коротко висвітлити поняття портфоліо.

(Слайд 2)

Портфоліо - це опис у фактах педагогічних якостей і досягнень педагога, які включають в себе документи, що фіксують особисті професійні досягнення у освітній діяльності, результати навчання, виховання і розвитку його вихованців, вклад педагога у розвиток системи освіти України за певний період часу та формують уявлення про специфіку підходу і міру його професійної ефективності.

Пригадайте мету створення портфоліо. Ваші думки з даного питання? (короткі відповіді педагогів)

(Слайд 3)

Коротко занотуємо: «Мета створення портфоліо - оцінювання роботи педагога за темою самоосвіти, характеру його діяльності, відстеження творчого та професійного зростання, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки)».

З якими типами та видами порт фоліо ви ознайомилися ? Пригадаємо їх.

(Слайд 4)

Залежно від цілей створення портфоліо бувають різних типів:

1) це "папка досягнень", спрямована на підвищення власної значимості педагога, що відображає його успіхи (грамоти, дипломи, сертифікати власні та вихованців);

2) рефлексивний портфоліо, що розкриває динаміку особистісного розвитку педагога, що допомагає відстежити результативність його діяльності як у кількісному, так і в якісному плані; в цю папку збираються статті, есе, аналіз діяльності, відеоматеріали, все те, що робилося упродовж певного періоду (наприклад року, кількох років);

3) проблемно-дослідницький, пов'язаний з написанням реферату, наукової роботи, підготовкою до виступу на конференції;

4) тематичний, створюваний у процесі роботи за певним проектом, темою, розділом;

5) методичний, в якому розміщуються методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога, і які зібрані або створені ним самим.

Які види портфоліо ви знаєте? (Слайд 5)

Відповідно до однієї з прийнятих класифікацій виділяють кілька видів професійного портфоліо педагога:

1) портфоліо розвитку - збирається в процесі педагогічної діяльності з метою оцінки прогресу в роботі педагога і накопиченого ним досвіду протягом певного часу;

2) звітний портфоліо - свідчить про досягнення вихователем певного результату при завершенні роботи над будь-яким проектом;

3) демонстраційний портфоліо - це колекція кращих робіт педагога. Даний портфоліо використовується для інтерв'ю при прийомі на роботу або для участі у професійному конкурсі;

4) комплексний - об'єднає у собі перераховані вище види портфоліо й придатний для презентації портфоліо педагога в міжатестаційний період.

В залежності від стажу роботи, кваліфікаційної категорії можуть створюватися різні типи та види портфоліо. Для накопичення матеріалів у міжатестаційний період пропонуємо створювати комплексний портфоліо. Форми пред’явлення:(Слайд 5)

• папка-накопичувач з файлами (швидкозшивач);

• електронні варіанти.

Для створення звичайного портфоліо потрібна буде папка – накопичувач, що наповнена файлами з перфорацією, додатково можна вкласти роздільники, що допоможуть структурувати інформацію за розділами. (Показується зразок портфоліо).

Спектр діяльності сучасного педагога може бути настільки широким, що поєднати всі результати навчальної-виховної та самоосвітньої діяльності в одному документі просто неможливо. У цьому випадку необхідністю стає створення електронного портфоліо, що об’єднає весь спектр роботи педагога і презентує всі аспекти його діяльності.

Електронне портфоліо педагога може бути оформлено як:

• презентація (Microsoft PowerPoint);

• відеоролик; .

• веб-сайт;

• блог;

• сторінка на сайті закладу.

Слід відзначити, що якогось певного зразка портфоліо або вичерпного переліку матеріалів, що входять до нього, не існує і не може існувати. Портфоліо відображає суб'єктну позицію педагога, що атестується, як професіонала, яка виявляється в умінні вирішувати професійні завдання.

Використовуючи професійні знання та вміння, різні освоєні способи діяльності складіть приблизну структуру портфоліо, придумайте назви розділів. Інтерактивна вправа «Спільний проект». Педагоги працюють в групах, занотовують розділи.

Відповідно розділами порт фоліо можуть бути? (Відповідає один член групи).

В літературі найчастіше зустрічається така послідовність розділів портфоліо. (Слайд 7)

Розділи портфоліо

1. Загальні відомості про педагога. У цьому розділі розбірливо зазначаються прізвище, ім’я та по-батькові, адже від самого початку перегляду вони мають добре запам’ятатися. Відомості мають бути прописані досить великим, гарним шрифтом. Можна розмістити свою фотографію, що свідчитиме про вік власника. Вказати освіту, стаж роботи. Написати девіз, життєве чи професійне кредо.

2. Офіційні документи. Тут розміщують інформацію про усі наявні у педагога документи, що підтверджують його індивідуальні досягнення (урядові нагороди, грамоти, подяки, дипломи лауреата й учасника конкурсів, сертифікати).

3. Відомості про підвищення кваліфікації та професійну підготовку. Надають інформацію про проходження педагогом курсів підвищення кваліфікації за останні 5 років (тема курсів; повне найменування організації, що проводила курси; місце проведення; номер і дата видачі посвідчення, сертифіката; про професійну перепідготовку або одержання педагогом додаткової освіти; про наявність у педагога почесних звань і ступенів, зокрема копії документів, що підтверджують їх).

4. Узагальнення і поширення власного педагогічного досвіду. У даному розділі розміщують інформацію:

· про наявність власних методичних розробок, публікацій із проблем розвитку, виховання та навчання дітей (тема, назва і номер періодичного видання);

· про участь у майстер-класах, круглих столах, конференціях, стажуваннях (із зазначенням теми та стислим звітом);

· про розроблення і реалізацію авторських програм або проектів;

· про участь в інноваційній діяльності (із зазначенням форми участі, змісту й результативності роботи).

5. Участь у професійних конкурсах. Тут висвітлюють інформацію про участь педагога у районних, міських і всеукраїнських професійних конкурсах із зазначенням: назви конкурсу, строків проведення, результату участі.

6. Використання сучасних педагогічних технологій в освітньому процесі. У розділі розкривають технологію за якою працює вихователь, обов’язково вказують назву, обґрунтування застосування, план впровадження, наявний або прогнозований результат.

7. Демонстрація позитивної динаміки досягнень дітей. Демонструють якісні результати освітнього процесу за певний період. Крім порівняльного аналізу результатів діагностики рівня сформованості компетентності дітей у різних видах життєдіяльності доречним буде і аналіз результативності роботи з батьками.

8. Відгуки про педагогічну діяльність педагога та її результат. Тут розміщують: характеристики адміністрації; відгуки колег та батьків (законних представників) вихованців про роботу педагога; методичні бюлетені за підсумками проведених педагогом відкритих заходів; рецензії на статті педагога; самоаналіз власної педагогічної діяльності.

Наголошуємо, що вибрана вами чи створена самостійно структура портфоліо обов’язково погоджується з вихователями - методистами, всі матеріали датуються і викладаються у хронологічному порядку.

Якщо портфоліо готується як звітний документ до проходження атестації, то його розглядатимуть члени атестаційної комісії, тому зміст портфоліо повинен відображати дані професійної діяльності, що відповідають кваліфікаційній категорії, яка встановлюється чи підтверджується. В цьому випадку вам у пригоді стане орієнтовний перелік документів, які можуть входити до складу портфоліо і є підтвердженням певного кваліфікаційного рівня .

Звертаємо увагу на те, що більшість портфоліо містять розділи, які включають в себе діагностику професійної діяльності педагога. Пропонуємо для розгляду зразок діагностичної картки, в якій буде зручно розміщувати дані про власну діяльність на рівні закладу, міста, області упродовж навчального року . Доречними будуть стандартні графіки, таблиці успішності вихованців тієї групи де працює вихователь чи спеціаліст. Наведемо приклад таблиці порівняльного аналізу результатів діагностики рівня сформованості компетентності дітей з різних освітніх ліній відповідно до оновленого Базового компоненту (див. Додаток 3).

(Педагоги опрацьовують матеріал).

Інтерактивна вправа «Коло ідей». Педагогам пропонується по черзі (спочатку одна група потім інша) написати вимоги до створення портфоліо. По закінченню вправи вони озвучуються.

(Слайд 8)

Виходячи із сказаного, основними вимогами до оформлення портфоліо є:

• структуризація матеріалів портфоліо;

• логічність викладу;

• лаконічність усіх письмових пояснень;

• акуратність та естетичність оформлення;

• цілісність, завершеність матеріалів;

• наявність даних систематичного і регулярного самомоніторингу;

• наочність представленої інформації.

(Слайд 9,10,11)

Уникайте розповсюджених помилок!!!

Помилки, пов’язані зі збором матеріалів портфоліо:

- збирання матеріалів адміністрацією замість педагога;

- формалізація і змагання під час збирання матеріалів замість власного розвитку та задоволення реальних інтересів і потреб;

- підміна портфоліо характеристикою адміністрації чи педагогічної ради.

Помилки пов’язані з оформленням портфоліо:

- завищена увага до зовнішнього оформлення портфоліо: безглузді прикрашання, різнобарв’я кольорів;

- використання нестандартних шрифтів;

- неуважність, неграмотність, неохайність.

Помилки пов’язані з формування об’єму портфоліо:

- збирання лише офіційних документів, ігноруючи при цьому творчі роботи, самозвіти, відгуки, рекомендаційні листи тощо;

- внесення до портфоліо усіх без винятку зібраних документів і матеріалів;

- ігнорування вимог щодо представлення документів, матеріалів, що

відповідають кваліфікаційній категорії педагога.

Підводячи підсумок нашої консультації пропонуємо пам’ятку «Правила складання порт фоліо»:

- якомога точніше сформулюйте портфоліо, самокритично оцінивши свої можливості і здібності;

- визначте вигляд і структуру портфоліо, види рефлексії і критерії оцінки;

- зберіть наявні документи і матеріали і розташуйте їх в певному порядку; складіть перелік;

- всі документи повинні бути датовані, матеріали структуровані, акуратно, естетично оформлені;

- описуйте засоби і методи роботи, фіксуйте фотофакти, подбайте про наявність відеоматеріалів;

- важливо періодично поповнювати портфоліо відповідними документами і відстежувати результати роботи відповідно до поставлених цілей;

- вказуйте джерела використаної для роботи інформації;

- регулярно пишіть замітки, рефлексії.

І на завершення ви можете занотувати електронні адреси сайтів портфоліо педагога, переглянути виставку портфоліо педагогів нашого закладу.

Література:

Біла К. Самоосвіта педагогів дошкільного закладу // Вихователь – методист дошкільного закладу. – 2010. - №2. – С. 17 – 19.

Буланова С. Портфолио детского сада //Дошкольное воспитание. – 2011. - №1.- С.13 – 15.

Галяпа М. Портфоліо як засіб самовдосконалення педагога // Вихователь – методист дошкільного закладу. – 2011. - №1. – С. 22 – 27.

Єресько О. Освіта в Україні: курс – на ефективне використання інформаційно – комунікативних технологій // Вихователь – методист дошкільного закладу. – 2012. - №1. – С. 4 – 6.

Садова Н. Ведемо персональний блог // Вихователь – методист дошкільного закладу. – 2012. - №2. – С. 53 – 55.

Письменна Л., Цепецауєр О. Система самоосвіти педагогів у дошкільному закладі // Вихователь – методист дошкільного закладу. – 2010. - №12. – С. 15 – 19.

Портфолио учителя: как сделать профессиональное портфолио педагога по рецепту западных профессионалов [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://chelpro.ru/dotcom-professional/portfolio-uchitelya

Портфолио учителя [Электронный ресурс] / Н.Г.Геббасова. Режим доступа: http://45minut.info/index/portfolio_uchitelja/0-23

Портфолио учителя [Электронный ресурс] / Г.С.Фролова. Режим доступа: http://www.openclass.ru/stories/96442

Портфолио учителя. Обобщение и систематизация педагогических дострижений [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.den-za-dnem.ru/page.php?article=390

Примерная структура портфолио учителя [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://teacher.at.ua/publ/primernaja_struktura_portfolio_uchitelja/19-1-0-3979